«Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була.»
Олександр Олесь
За церковним календарем 24 липня вшановують рівноапостольну Ольгу, у хрещенні Олену — княгиню Київську — дружину князя Ігоря, канонізовану Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.
За описом Нестора-літописця, народилася Ольга на Псковщині у простій родині і росла язичницею. Однак з дитинства вирізнялася вродою та розумом. У легенді розповідається, як одного разу князь Ігор вибрався на полювання і на переправі через ріку зустрів Ольгу. Вона відразу зачарувала його своєю вродою, розумом та скромністю. І коли постало питання про одруження, він віддав їй перевагу. Після смерті князя Ольга продовжувала правити Київською державою. Була мудрою правителькою. І померла у 969 році. Її онук, князь Володимир, переніс мощі княгині до Десятинної церкви, де вони покояться і нині під фундаментами храму.
Канонізовано княгиню було у ХІІІ сторіччі. Церква вважає її рівноапостольною тому, що вона, ніби рання зоря, віщувала недалеке хрещення всього нашого народу.
Ім’я Ольга зі скандинавської перекладається, як світла, незалежна, з почуттям гідності.
Також у цей день вшановується пам’ять великомучениці Євфимії Всехвальної. У народі цей день називали Єфимії-стожарниці, оскільки стоїть дуже спекотна погода. Часто цей день буває грозовим. У цей час починають випадати роси. З давніх часів кінець липня — росяна пора. Ці роси шкідливі для помідорів. Наші пращури помітили, якщо в цей день сонячно, то урожай зернових культур буде хорошим.
У народі 24 липня, в день іменин Ольги, підмічають: якщо гримить глухо і вдалині – до негоди, а якщо близько і гучно – до злив і спеки.
Іменинниками 24 липня є:
Ольга, Єфимія. Олена.
В цей день народилися:
1844 — Ілля Рєпін, визначний художник-реаліст українського походження
1905 — Курдидик Анатоль Петрович, український письменник, поет та журналіст — відомий у дорадянському Львові та в Західній діаспорі
1907 — Василь Мисик, поет, перекладач, був репресований. Пом. 03.03.1983.
1912 — Микола Гриценко, актор (“Земля Санникова, «Сімнадцять миттєвостей весни», «Адьютант його величності», «Людина без паспорта») (помер 8.12.1979)
1928 — Ігор Михайлович Дмитренко, український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік
Події 24 липня:
1990 — уперше біля будинку Київської міської ради на вулиці Хрещатик поруч із державним прапором УРСР піднято національний жовто-блакитний прапор.
1991 — урочисте відкриття пам’ятної таблиці в Батурині в пам’ять гетьмана Івана Мазепи.
1991 — у Києві створено Спілку офіцерів України.
Чи знаєте ви що:
24 липня за старим стилем народився визначний художник-реаліст українського походженняІлля Рєпін. Його пращури були українцями Ріпами. І Ілля, який народився на Харківщині, зберіг своє відчуття належності до українців, зокрема, себе він малював у вигляді козака, що спирається на гармату. “Час вже подумати про український стиль у мистецтві”, — відзначав митець.
І на підтвердження своїх слів створив чимало полотен на українську тематику, наприклад, “Запорожці пишуть листа”. Цю картину він намалював у двох варіантах, один варіант зберігається у Москві, а другий — у Харківському державному музеї образотворчого мистецтва.