tsn.ua
«Прийшов Спас – пішло літо від нас».
Народні прикмети
19 серпня ми відзначаємо двонадесяте святоПреображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. На спомин про появу перед Ісусом Христом на горі Фавор пророків Мойсея та Іллі, що свідчило про те, що саме Ісус є Спасителем роду людського, Сином Божим.
У народі ж це свято називається Другим, або Яблучним Спасом, бо саме цього дня у церкві освячують яблука. Звичайно, до церкви приносять й інші плоди: горох, жито, виноград, мед та різні трави, що символізує плодючість і розквіт усього створеного на землі.
Жінки, у яких померли діти, колись до Спаса взагалі не вживали яблук, бо існувала легенда, що на Спаса матір Божа роздає дітям золоті яблучка, однак малюкам, батьки яких порушили обітницю, яблук не дістається.
Селяни до Спаса намагалися вже зібрати зернові, а знахарки востаннє заготовляли цілющі зілля. Також цього дня поминають родичів, моляться за загиблих воїнів, спасіння душі та щедрий врожай.
З приводу погоди у цей день говорили: «Прийшов Спас – бери рукавиці про запас».
19 серпня народились:
1902 — Олесь Донченко, український письменник. Автор багатьох віршів, казок та поповідань для дітей та юнацтва, романів «Зоряна фортеця», «Золота медаль», повістей «Школа над морем», «Розвідувачі нетрів», «Лукія».
Події 19 серпня:
1914 — створено керівний орган Українських Січових Стрільців — Українська бойова управа.
1930 — у Полтаві створено Інститут сільськогосподарського будівництва.
1960 — у СРСР був відправлений на орбіту космічний корабель з двома собаками на борту — Білкою та Стрілкою. Політ успішно закінчився 20 серпня.
1989 — парафія святих Петра і Павла у Львові (настоятель — о. Володимир Ярема) першою в Україні вийшла з підпорядкування Руської Православної Церкви й оголосила себе частиною УАПЦ.
1989 — у Хмельницькому відкрили пам’ятний знак, що увічнив пам’ять жертв репресій 1930—1940-х і початку 1950-х років.
19 серпня святкують:
- День пасічника
- Всесвітній день гуманітарної допомоги
- Преображення Господнє
Чи знаєте ви, що:
За часів Київської Русі мед та віск були основними товарами нашого державного експорту та постачалися в усі країни середньовічного світу.
Медові напої користувалися надзвичайною популярністю, і наші предки знали тисячі рецептів їх приготування. Усі церковні свята в народі так і звались – «медами». Бджільництво у князівській державі користувалося надзвичайною пошаною.
Зокрема, у «Правді Ярослава», давньоруському кодексі законів, бджільництву було присвячено аж сім розділів – найбільше з усіх ремесел.
Україна посідає п’яте місце у світі за об’ємами виробництва меду – після Китаю, Індії, Аргентини та США. Всього у світі налічується більше 60 видів меду. Більшість з них виробляється у нас. А найціннішого – акацієвого – меду українські бджолярі взагалі отримують найбільше у світі!
Мед — один із самих безпечних продуктів — більшість шкідливих бактерій не можуть існувати в ньому.
Щоб зібрати 500 грамів меду, бджоли облітають навколо світу більше одного разу. За своє життя одна бджола збирає 0,8 грамів меду.
Мед може зберігатися невизначений час. Його не потрібно ставити у холодильник. У сухій кухонній шафі при кімнатній температурі він ніколи не зіпсується. Мед, знайдений в гробниці царя Тута, до цих пір їстівний.
