Врятувати рядового Лебедя – так можна назвати міні-спецоперацію, що відбулася на Дубівському ставу у Хмельницькому. Чому – рядового? Через те, що – зовсім молодий, а отже, ще не встиг нажити чинів. Чому – Лебедя? Тому що він насправді – птах, лебідь. Наші колеги бачили рятувальну операцію на власні очі і вже готові про неї розповісти.
Холодно. Голодно. Небезпечно – такими трьома словами можна охарактеризувати ситуацію, в якій опиняються перелітні птахи, що з якихось причин залишилися зимувати на самоті. Став заручником холодного грудня і самотній лебідь, який зостався на льоду Дубівської водойми після того, як його родичі вирушили далі – шукати відкриту воду.
Пару днів назад тут було в районі 200 голів. Слава богу вони вдало покинули водойму, перелетіли десь , де більш відкрита водойма.
– Тільки починає лід сковувати воду, кормова база в них зникає, вони піднімаються, летять далі, шукають, де можна перезимувати.
Табун за табуном, усі лебеді піднялися на крило. Залишився тільки цей – один. Неподалік у великій ополонці, яку ще не встигла скувати крига, цілком непогано почувалась велика зграя качок. Однак, чи то вони не приймали до себе великого птаха, чи він сам не хотів, та симбіозу не вийшло, і лебідь зостався на кризі. Наразі – не голодний, бо знайшлись добрі люди і принесли харч. Проте – у великій небезпеці.
– Хижаки до табуна не дуже підходять.
– Коли він був коло них,він був в безпеці. зараз він вже незахищений.
– Тут водиться і лис, і є бродячі собаки.
– А ще – люди – каже Михайло. Бо дехто бачить у гордому птаху не красу, а 7-8 кілограмів мяса. На жаль. І таке трапляється. Тож лебедя треба було терміново рятувати.
Сьогодні ми його попробуєм відловити і перевезти в парк Чекмана. Там також зимують лебеді. Там вони мають всі умови для зимівлі, і думаю, що він там безпечно перезимує зиму.
Поволі підібравшись до птаха, наш співбесідник зробив блискавичний стрибок та ухопив його в обійми.
– Я бачу, що в нього дуже багато пір’я обмерзшого льодом. він не зміг піднятися в повітря. Крила його не тримають.
– По дорозі до міського парку птах трохи відігрівся у нашій машині, і вже не так опирався неволі, як декілька хвилин тому. В парку на нього вже чекали співробітники та нова сім’я, що прийняла прибульця трохи насторожено, але без очевидної агресії. А він, в свою чергу, трохи роззирнувшись, заходився чистити відтале піря. Процес адаптації пішов.
– Мені здаться що він лишиться біля цього табуна. Це здається самка. Те що цей лебідь в безпечному місці, я впевнений на 120 %.
Наостанок рятівник побіцяв назвати врятовану лебідку Подолькою – сподіваємось, на честь нашої компанії “Поділля-Центр”.