Увечері 11 січня 1981 р. молоді київські інтелігенти Сергій Набока, Інна Чернявська, Лариса Лохвицька, Леонід Мілявський та Наталка Пархоменко розклеїли в столиці листівки:«Співвітчизнику! 12 січня світова громадськість відзначає День українського політв’язня. Приєднаймо свої голоси на захист тих, хто страждає за свободу і незалежність нашої Батьківщини!»
Усіх їх затримали поблизу станції метро «Більшовик».
Наталю Пархоменко, маму маленької дитини, виключили з університету. Решту чотирьох засудили до трьох років таборів загального режиму – за статтею КК «Поширення неправдивих вигадок, які паплюжать радянський державний і суспільний лад».
Вони були цілком успішними. Сергій Набока — редактор у видавництві «Мистецтво»; Інна Чернявська – лікарка, співробітниця НДІ ендокринології; Лариса Лохвицька – кібернетик; Леонід Мілявський – перекладач у Інституті технічної інформації. Але вони прагнули бути вільними людьми й жадали свободи для України та кожної людини.
1979 р. створили самвидавний альманах «ХЛАМ» («Художньо-літературний альманах молоді»), через який поширювали «заборонені» твори.
У 1980 р. — задовго виникнення до будь-яких подібних організацій – заснували Київський демократичний клуб, у маніфесті котрого зазначалося: «Незалежність України, демократичні перетворення, ринкова економіка…»
Після звільнення з таборів їх, як і всіх дисидентів, на роботу за фахом не брали. С.Набока працював двірником, вантажником у гастрономі, Л.Мілявський – маляром на будівництві…
1987 року Сергій Набока та його друзі заснували Український культурологічний клуб – першу в Україні легальну національно-демократичну організацію. Товариство української мови, «Меморіал», Народний Рух будуть пізніше. А тоді вони, четверо сміливців, видавали газету «Голос відродження» (друкувалася в Литві, поширювалася величезними накладами – люди просто вихоплювали з рук).
1989-го С.Набока та Л.Мілявський заснували інформаційну агенцію УНІАР. Згодом Сергій працював на Радіо «Свобода». Мені, як і дуже багатьом, випало щастя брати участь у його передачах, спілкуватися з ним.
Сергій Набока раптово помер у ніч на 18 січня 2003 року, під час службового відрядження – гостра серцева недостатність…
Інна Чернявська-Набока – авторка численних публікацій про УКК, УГС, та книги «Вільні люди у невільній країні» (Київ, 2002р.), яка стала Книгою року.
Лариса Лохвицька – співзасновниця Комітету відродження УАПЦ.
Леонід Мілявський був головним редактором політичного ток-шоу «Я так думаю» на «1+1» та «5 каналі».
Згадаймо вдячно і шанобливо цих людей. Вони навчали нас бути вільними.
Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
* На фото – Лариса Лохвицька, Сергій Набока, Леонід Мілявський, Інна Чернявська
