Ще в лютому Хмельницька місцева прокуратура направила до суду обвинувальний акт відносно жінки. І ось суд провів підготовче засідання, на якому вирішував, що підлягає цей акт судовому розгляду.
На засідання прийшли не всі потерпілі. Але вільних місць у залі суду не було. Щоправда, розповідати на камеру свої історії, як вони позичали гроші, потерпілі не хотіли. Хіба що Ніна Горохова, яка, як стверджує, дала влітку минулого року Юлії Богонос доларів на суму 55 тисяч гривень. Частину цих грошей, як каже, заощаджували на пам’ятник сину. Ще частину позичила її донька, яка живе в Донецьку та співпрацювала з обвинуваченою тривалий час.
Потерпілих та обвинувачувану розділяв не лише конвой, а й скляна клітка.
Ще до початку засідання київські адвокати Юлії Богонос говорили журналістам, що не дозволять знімати судовий процес і подадуть клопотання, аби суд відбувався в закритому режимі. Їх дивувала зацікавленість преси до процесу. Мовляв, у столиці менше журналістів на суді по Роману Насірову (відсторонений голова Державної фіскальної служби, якого підозрюють у нанесенні збитків державі на суму 2 мільярди гривень), ніж у Хмельницькому, до суду якого прийшли два оператори та три журналісти.
Сам процес розтягнувся надовго, бо головуючий суддя Андрій Місінкевич був змушений запитувати думку не лише прокурора, обвинувачену та її адвокатів, а й усіх потерпілих та їхніх представників. Зачитував суддя й цивільні позови, які вже заявили чимало потерпілих. Суми в усіх різних. Хтось вимагає стягнути з Юлії Богонос мільйон гривень, а хтось і більше восьми мільйонів. Усі позови приєднали до провадження, а тим, хто ще не подав, порадили зробити це до розгляду справи по суті.
Колегія суддів вирішала, що обвинвальний акт підлягає розгляду в Хмельнциькому міськрайонному суді.
Адвокати обвинуваченої все таки подали клопотання щодо того, аби засідання відбувалося в закритому режимі. Бо відкритий процес може зашкодити їхній клієнтці. Також захисник Наталія Кир’ян завила: «Я категорично проти того, що в залі знаходяться люди, які мають стаціонарні прилади – це штатив, тому що…» І почала наводити норми законодавства, в яких зазначені правило проведення фото та відеозйомки судових засідань. Зокрема, зйомка із застосуванням стаціонарної апаратури дозволяється на підставі ухвали суду. А штатив, на думку адвоката, є саме таким пристроєм. Крім цього, вона заявила: «Коли слідча Дручкова обирала міру запобіжного заходу Юлії Богонос, теж були люди з цими штативами. Я не знаю хто це – режисери, просто аніматори, я не знаю, клоуни…» І попросила заборонити знімати на відео розгляд справи.
Колегія суддів Хмельницького міськрайоного суду прийняла ухвалу – відмовити у задоволенні клопотань щодо проведення судових засідань у закритому режимі та заборони знімати на відео. Крім того, взяла до розгляду обвинувальний акт та призначила перше судове засідання. Отож, справу по суті почнуть розглядати з 23 березня. До цього часу обвинувачувана перебуватиме, як і раніше, під вартою.
