Про недоторканність

З вересня у столиці розміщені біг-борди Громадського руху «Рідна країна» з вимогою «ДОСИТЬ БРЕХАТИ: СКАСУЙТЕ НЕДОТОРКАННІСТЬ!». Днями такі ж борди зʼявляться і в інших містах Київської області.

Як відомо, про бажання позбутися недоторканності говорять чиновники на всіх рівнях – від депутата сільради до Президента. Останній навіть через надлишкову наснагу у цьому питанні заявив про те, що в нього готовий ще один законопроект, який він знову внесе до ВР. Щоправда, спочатку він має вмовити свою парламентську більшість розібратися з його попереднім  законопроектом щодо недоторканності, який розглядається парламентом як невідкладний ще з грудня 2015 року…

Тому Громадський рух Миколи Томенка «РІДНА КРАЇНА» звертається:

ДО ВИБОРЦІВ ТА МІСЦЕВИХ ГРОМАД: під час зустрічей зі своїми депутатами неухильно вимагайте від них виконати свою обіцянку – скасувати депутатську недоторканність.

ДО ЖУРНАЛІСТІВ: під час усіх інтервʼю та ефірів з народними депутатами та представниками інших гілок влади задавайте питання: ЧОМУ вони досі не виконали своєї обіцянки про зняття недоторканності?

ДО НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ: Майте совість! Майте гідність! Майте повагу до тих, хто вам повірив і делегував вас у владу! Виконайте свою, як мінімум, 10-річну обіцянку і не зрадьте вже ДВА МАЙДАНИ, на яких ви перед народом присягалися скасувати депутатську недоторканність!

Отож, хочемо звернути увагу на порожній пафос і суцільний піар, який роздули, як мильну бульбашку, навколо «РЕВОЛЮЦІЙНОГО» і «НАДСКЛАДНОГО» законопроекту про скасування депутатської недоторканності.

Справа в тому, що усі ці 10 років депутати вигадують формулювання речення про те, як виключити частину першу та третю ст. 80 Конституції України, яка нині звучить так:

«Стаття 80.

Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».

Спроба №1

Отож, після бурхливих дискусій з цього питання у 2007-му, у січні 2008 року нардепами В. Кириленком, І. Кириленком та ін. був внесений законопроект № 1375 «Про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності)». Його текст виглядав так:

Тобто, пропонували змінити ту ж саму ст. 80 Конституції, прибравши частину першу і третю.  Цей законопроект, пройшовши процедуру розгляді у Конституційному Суді, тоді так і не набрав необхідної кількості голосів.

Спроба №2

16 січня 2015 року Президентом П. Порошенком був внесений на розгляд парламенту як невідкладний проект закону «Про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів та суддів» (№ 1776). Ось текст президентського законопроекту:

Тобто, не беручи до уваги суддівську складову (адже питання недоторканності суддів вже вирішено конституційними змінами в частині правосуддя), суть питання полягає у тому самому: виключити частину першу та третю ст. 80 Конституції України. Як відомо, цей законопроект вже двічі схвально голосувався у парламенті, розглядався у Конституційному Суді та отримав відповідний комітетський висновок. І вже півтора роки – з грудня 2015 р. – він «очікує розгляду» у ВР.

Спроба №3

І от – «нова, революційна» супер-ідея від 158 депутатів: ще один новий законопроект № 6773 від 19.07.2017 «Про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності)». Ось текст нового законопроекту:

Як бачимо, та сама стара-нова ідея: виключити частини першу та третю ст. 80 Конституції України. Навіть прикінцеві положення виписані так само, як і у попередньому варіанті президентського законопроекту, що зараз «очікує розгляду» парламенту!

То в чому ж новизна і революційність, скажіть, будь ласка?! Навіщо вигадувати «велосипед»?

Досить шукати недолугі «відмазки»: просто візьміть і ПРОГОЛОСУЙТЕ за президентський невідкладний законопроект, що вже півтора роки «очікує розгляду»! Або – проголосуйте проти. Це ваш вибір. АЛЕ БРЕХАТИ ВЖЕ ДОСИТЬ!!!

 Депутатській недоторканності вже 21 рік

Нагадаю: вперше у новітній історії України статус недоторканності депутати отримали з ухваленням Конституції 28 червня 1996 року, тобто 21 рік тому. Отож, в Основному Законі, незалежно від тих змін, які вносилися до Конституції, досі залишилась стаття щодо депутатської недоторканності (ст. 80, розд. IV Конституції України).

Фактично одразу після ухвалення Конституції низка експертів поставила під сумнів необхідність такого надсерйозного захисту народних депутатів, і вже тоді багато фахівців висловлювались або за ліквідацію недоторканності взагалі, або за обмеження її так званим парламентським імунітетом.

У 2000-му році тодішній президент Л. Кучма ініціював всеукраїнський референдум, де одне із запитань було присвячено недоторканності. Нагадаю, за результатами всеукраїнського референдуму 16 квітня 2000 р., на запитання «Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності…?» позитивно відповіли 89% громадян!  І з того часу під час кожної парламентської виборчої кампанії одна, дві чи більше політичних сил брали на себе зобов’язання, прийшовши до парламенту, ліквідувати депутатську недоторканність.

10 років порожніх обіцянок

Найвиразнішою у цьому сенсі стала кампанія блоку «Наша Україна – Народна самооборона» (НУНС), лідери якої за ключове гасло на виборах 2007 року (тобто 10 років тому) взяли саме необхідність скасування депутатської недоторканості та привілеїв. Їхнє головне гасло звучало так: «Ми скасуємо депутатську недоторканність!».

Нагадаю, перша п’ятірка НУНС виглядала так: Юрій Луценко, В’ячеслав Кириленко, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Микола Катеринчук. Загальновідомо, що після обрання до парламенту про цю вимогу «забули».

Щодо суддівської недоторканності 

Хоча Президент України і заявляв публічно, що «ми зняли недоторканість з суддів», але насправді суддівська недоторканність досі закріплена у Конституції України! Змінена лише ПРОЦЕДУРА позбавлення судді цієї недоторканності.

Так, відповідно до зміненого Президентом тексту Конституції від 02.06.2016:

Стаття 126.

Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

А, відповідно до п. 5. ст. 131, «В Україні діє Вища рада правосуддя, яка… надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою».

Отож, якщо раніше право позбавляти суддів недоторканності мала Верховна Рада України, то зараз – Вища рада правосуддя!

Про недоторканність Президента

Для позбавлення недоторканності Президента України (фактично, це означає можливість застосувати щодо нього процедуру імпічменту) зовсім не треба ухвалювати закон про імпічмент, за який виступає опозиція і категорично проти влада – «бо війна!».

Цей закон вже є, точніше – відповідна Глава 30 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» під назвою «Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у звʼязку з неможливістю виконання своїх повноважень за станом здоровʼя, а також у разі усунення Президента України з поста в порядку імпічменту» визначає у своїх 18-ти статтях (ст. 171-188) повну процедуру імпічменту!

Натомість, бракує іншого Закону, ухвалення якого дозволить НА ПРАКТИЦІ здійснити процедуру імпічменту. Це — Закон «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України». Його необхідність прямо передбачена Регламентом України, зокрема статтею 171, п. 2: «Розгляд у Верховній Раді питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється відповідно до статей 85, 111 Конституції України, закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України та цього Регламенту».

Нагадаю, що відповідний закон про тимчасові комісії було ухвалено Верховною Радою 15 січня 2009 року. А 10 вересня 2009 року за поданням тодішнього президента Леоніда Кучми Конституційний Суд на чолі з Андрієм Стрижаком визнав його неконституційним. Отож, Леонід Кучма «захистив» не лише себе, а й всіх президентів від застосування процедури імпічменту!

Тому сьогодні суспільство, журналісти і, власне, народні депутати повинні зробити все, щоб до початку нової виборчої кампанії багаторічні обіцянки про скасування недоторканності були нарешті реалізовані.

З огляду на це, ГРОМАДСЬКИЙ РУХ МИКОЛИ ТОМЕНКА «РІДНА КРАЇНА» звертається:

• ДО ВИБОРЦІВ ТА МІСЦЕВИХ ГРОМАД: під час зустрічей зі своїми депутатами неухильно вимагайте від них виконати свою обіцянку – скасувати депутатську недоторканність.
• ДО ЖУРНАЛІСТІВ: під час усіх інтервʼю та ефірів з народними депутатами та представниками інших гілок влади задавайте питання: ЧОМУ вони досі не виконали своєї обіцянки про зняття недоторканності?
• ДО НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ: Майте совість! Майте гідність! Майте повагу до тих, хто вам повірив і делегував вас у владу! Виконайте свою, як мінімум, 10-річну обіцянку і не зрадьте вже ДВА МАЙДАНИ, на яких ви перед народом присягалися скасувати депутатську недоторканність!

Ми ж, Громадський рух «Рідна країна», закликаємо всіх  долучитися до нашої вимоги: «ДОСИТЬ БРЕХАТИ: СКАСУЙТЕ НЕДОТОРКАННІСТЬ!»