Ексклюзивно: голова постійної комісії Хмельницької облради з питань бюджету та фінансів Іван Гладуняк про гарячі теми Хмельниччини

25 Вересня 2017 13:54

ngp-ua.info

Постійну комісію Хмельницької обласної ради з питань бюджету та фінансів прийнято вважати найкозирнішою. Її слово є чи не головним, коли верстається, а потім ділиться головний фінансовий пиріг краю — обласний бюджет. За кермом комісії з фінансів впевнено почувається старожил політичного Олімпу, депутат трьох скликань облради Іван Гладуняк.

Починаючи з нульових років, Іван Васильович побував у кількох політичних проектах, які позитивно відбилися на його карєрі. Так, близькість до “Нашої України” у 2005 році конвертувалася у посаду голови Хмельницької облдержадміністрації, а з липня 2006 року — він “підріс” до голови Хмельницької обласної ради.

Непростий 2010-й Гладуняк розділив з ВО “Батьківщина і сформував ядро кандидатів-списочників до Хмельницької облради. Чотири роки членства у партії Тимошенко завершилися не так, як розраховував Іван Васильович — його виключили за “не виконання статутних вимог та дії, що наносять шкоду авторитету партії”.

На місцевих виборах 2015 року він балотувався по нетішинській мажоритарці від пропрезидентського блоку “Солідарність” і пройшов до обласної ради. Як пояснив НГП Іван Гладуняк, сьогодні виборча система побудована так, що будь-який кандидат фактично зобовязаний висуватися від партій. Останні, по суті, служать для нього інструментарієм, який у статусі депутата дає змогу вирішувати питання виборців і громади.

DSC_0159 БУДІВЕЛЬНИКИ ХОТІЛИ, АБИ БУДІВНИЦТВО ТРИВАЛО ВІЧНО

— Почнемо з гарячих тем. Перша з них стосується будівництва нового лікувально-діагностичного корпусу Хмельницької обласної дитячої лікарні та реконструкція існуючого корпусу під поліклініку. Наприкінці березня депутати облради визначили цей об’єкт пріоритетним до 2019 року, а вже на вересневій сесії пропонується розпорошити 10 млн. грн, які були “забиті” під його будівництво. Можете пояснити, що насправді відбувається?

— Вся проблема зводиться до проектно-кошторисної документації, яка готувалася у 2011-2012 роках. Сьогодні по ній нічого не можна будувати, оскільки до толку не зробили технічне завдання на проектування, а сам проект виготовлений неякісно. Тому нині необхідно знову починати все з початку. Наразі через ProZorro замовлено виготовлення нової проектно-кошторисної документації, на яку з обласного бюджету виділено 1 млн. грн.

— Хто ж тоді винний?

— Попереднє керівництво департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації і обласної лікарні. Адже самі проектувальники беруть за основу відомості, які їм надає замовник. На останньому засіданні робочої групи теперішнє керівництво департаменту охорони здоров’я повністю визнало  допущені помилки. Тому не стоїть  питання виділяти чи не виділяти кошти — нам треба мати повноцінну, а хочте, ідеальну документацію. Адже мова йде про сотні мільйонів гривень. Я вдячний більшості депутатів, котрі розібралися у цьому питанні і виступили проти будівництва на старій документальній базі. До речі, Міністерство охорони здоров’я також розділило цю позицію.

— Попередня вартість будівництва корпусу дитячої лікарні становить близько 300 млн. грн. Де взяти такі кошти обласному бюджету і хто із забудовників краю в змозі витягнути цей обєкт?

— Фінансовий тягар повинен узяти державний бюджет. Натомість Хмельницька область може надати певну дольову підтримку. Ми ж не можемо сьогодні оголити статті витрат на соціальний захист чи освіту і фінансувати винятково зведення корпусу обласної дитячої лікарні. Та й ситуація виглядає не настільки катастрофічною щодо лікування дітей в області — частково це вирішується завдяки Хмельницькій міській дитячій лікарні.

На моє переконання, після корегування проектно-кошторисної документації вартість будівництва зросте у рази і необхідно буде оголошувати міжнародний тендер. Тільки тоді стане відомо про переможців торгів. І братися за будівництво лікарні мають фірми з достатніми обіговими коштами і кваліфікованими працівниками.

— У січні під час перебування на Хмельниччині Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв підтримку з будівництвом лікувально-діагностичного корпусу Хмельницької обласної дитячої лікарні. Чи велися перемовини між урядом та обласною радою?

— Не велися. Я мав особисту розмову з мажоритарником Сергієм Мельником (він ще є заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету — НГП), але все впиралося у відсутність реальної проектної документації. Тому ми приречені починати зі стартових позицій. За роки незалежності на Хмельниччині є маса прикладів добудови соціальних закладів, які так і залишилися довгобудами. Це і будинок культури у Теофіполі, городоцька лікарня, школа у Залужжі Білогірського району. Подібні “пам’ятники архітектури” має кожен район, де були витрачені фінансові і людські ресурси. Я прихильник того, щоб будівництво тривало не більше двох років. Звичайно, що будівельники хотіли, аби будівництво тривало вічно.

DSC_0103

АВСТРІЙЦІ ПОПЕРЕДЖАЛИ: НАЙБЛИЖЧИХ 15-20 РОКІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ АЕРОПОРТУ НІЧОГО НЕ СВІТИТЬ“”

— Ваш колега, депутат від ВО “Свобода” Віктор Бурлик в інтерв’ю НГП визнав бездіяльність ради і депкорпусу щодо вирішення подальшої долі хмельницького аеропорту. Ви з ним погоджуєтеся?

— Давайте розберемося, що таке взагалі аеропорт? Це ж не одна споруда, що повинна зав’язуватися на одну область. Тут більше треба дивитися із загальнодержавної точки зору. І важливою є позиція Міністерства інфраструктури, яке видає необхідні дозволи, сприяє у фінансуванні летовищ…

— Проте хмельницький аеропорт не ввійшов до державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року, яку минулого року затвердив Кабінет Міністрів України.

— Маєте рацію, Міністерство не бачить нашого аеропорту. Я, як і раніше, наполягаю на зустрічі трьох: голови обласної ради, голови облдержадміністрації і міського голови Хмельницького. Вони мають обмінятися думками, а головне почути: чи хоче Хмельницький узяти на баланс аеропорт? Бо з Нетішина чи Славути люди не їхатимуть до обласного центру — їм вигідніше скористатися рівненським аеропортом. А кам’янчанам доступніше скористатися послугами аеропорту в Чернівцях.

Десь 2007 року, коли я працював головою обласної ради, запрошували австрійську фірму з метою проаналізувати перспективи хмельницького аеропорту. Тоді вони заявили, що найближчих 15-20 років йому нічого не світить. Як у воду дивилися. Логічніше б сьогодні цей об’єкт зарезервувати, зберігши цільове призначення.

— Конкурсна комісія обласної ради обрала головного спеціаліста відділу інфраструктури департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Валерія Сороку на посаду директора комунального закладу “Аеропорт-Хмельницький”. Ця людина може щось змінити?

— Якби навіть поставили найгеніальнішого керівника Хмельницької області, без рішення Мінінфраструктури і зміни економічного стану держави дива не станеться. Тому що, якщо немає грошей на розвиток, то максимум, директор аеропорту одержуватиме зарплату з бюджету і керуватиме трьома сторожами.

— Дайте оцінку обласному бюджету-2017: він більше орієнтований на економічний розвиток чи, все ж таки, залишився бюджетом проїдання?

— Абсолютно, проїдання. Недолік кожного бюджету, який ми ухвалюємо, полягає у тому, що він фіксує те, що є. Немає пропозицій щодо реформувань медицини, освіти тощо. Приміром, на Хмельниччині діє чотири медичних училища. Хтось аналізував, чи стільки їх потрібно?

Крім цього, варто звернути увагу на саме формування обласного бюджету. Із близько 7 млрд. грн доходів, 1 млрд. грн становлять власні надходження. Решта — субвенції з державного бюджету.

— Яку суму вільних лишків прогнозуєте на початок 2018 року? Назвіть статті витрат, які не вдасться профінансувати вчасно цьогоріч.

— За моїми оцінками, сума коливатиметься у межах 20-30 млн. грн. Це погано. Правильніше було б формувати напруженіший бюджет, щоб кошти не переходили в наступний рік. Звісно, що вільні лишки — добре, але з іншого боку це означає, що допущений брак в роботі. Гроші мають працювати сьогодні на сьогодні.

DSC_0138

Я ПРИХИЛЬНИК ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЛЮСТРАЦІЇ

— Крім фінансів, НГП цікавить і політика. На початку грудня 2013 року Ви заявили в інтерв’ю, що “великим двигуном є молоді люди віком 30-40 років, котрі мають виштовхнути на узбіччя старих політиків”. Які найбільші досягнення і прорахунки були Майдану-2?

— Великий недолік у тому, що зміни еліт не відбулися. Поза тим сталася рокіровка: група людей, котрі перебували в опозиції, стали владою. Що змінилося? У законодавстві та в олігархії — все те саме, молодих людей у владі не збільшилося. Щоб витіснити старих політиків, молодь повинна у конкурентній боротьбі бути сильнішою. А не так, мовляв, я молодий, дайте мені посаду. Тому можемо констатувати, що революції не сталося.

— Чи можна було б уникнути смертей людей під управління СБУ у Хмельницькій області у лютому 2014 року?

— Безумовно, якби були грамотні дії з боку керівників. Приїзд на Хмельниччину людей з інших регіонів з метою комусь щось доказати, а потім піти на підвищення до столиці, на жаль, зіграв злий жарт.

— Чи були Ви прихильником люстраційних процесів на Хмельниччині, котрі одразу проходили після зміни влади навесні 2014 року?

— Не можна винятково за посадами звільняти людей, аби на їхнє місце поставити більш благонадійних. Я прихильник індивідуальної люстрації. Для цього необхідно створити колегіальний орган, який, зібравши доказову базу, висуває звинувачення посадовцю. Останньому ж треба дати можливість у суді відстояти власну правоту.

У дійсності ми спостерігали за шоу, коли нова влада знімала неугодних чиновників. З іншого боку, чому до відповідальності досі не притягують усіх топових політиків і чиновників, котрі мали доступ до ресурсів і формували порядок денний? Чому народні депутати, котрі при Партії регіонів підголосовували, сьогодні почуваються у безпеці у тих же кріслах Верховної Ради?

DSC_0034 ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТИ ОБЛРАДИ ВІД ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ НАГАДУЮТЬ ВИГУКИ АУ

— У нинішній Хмельницькій обласній раді є опозиція?

— Немає.

— А хто ж тоді “Свобода” і “Самопоміч”, котрі у більшості випадках демонструють незгоду з рішенням більшості?

— В опозиції до чого, коли тут немає політичного процесу? Я ж теж не завжди підтримую всі рішення. Аналогічно й вони. Також хибно стверджувати: якщо політична сила немає керівної посади в облраді, то автоматично стає опозицією.

— На Вашу думку, як змінилася якість роботи депутатського корпусу обласної ради за останні десять років?

— Якщо брати за професійною ознакою, то якість підвищилася. Негативним відбитком залишаються загальноукраїнські політичні процеси. Є таке, що депутат менш освічений, за те він політично підкований і завдяки цьому виглядає активним за інших.

— Щосесії депутатський склад облради продукує купу різних звернень до центральних органів влади. Який у них коефіцієнт корисної дії?

— Ці звернення — не що інше, як пуста трата часу. Тут більше за преференціями гоняться самі політичні сили, котрі таким чином хочуть показати вищому керівництву партії, як вони працюють.

Відповіді на запити, які одержує обласна рада, нагадують пошуки зниклих у лісі: ви кричите “ау” і луною чуєте те ж саме. Жодне звернення як форма роботи обласної ради, за які голосували депутати і надсилали його до Києва, не отримало позитивного рішення.

Розмовляв Віталій Тараненко.

Усі фото автора.