medievist.org.ua
24 жовтня о 16:00 у Національному заповіднику «Софія Київська» відкриється виставка-присвята наймогутнішій постаті українського православ’я XVIII століття, борцю за українську церкву та культуру — Київському митрополиту Рафаїлу Заборовському.
Про це «Рідній країні» повідомила прес-служба Національного заповідника «Софія Київська».
Киянам та гостям столиці покажуть рідкісне зібрання артефактів епохи, в яку жив видатний українець: портрети, ікони, культовий метал, стародруки, архівні документи та інші безцінні реліквії. Центральні експонати – елементи богослужбового одягу митрополита, віднайдені археологами під час розкриття його поховання у Софійському соборі у 1936 році, що зберігаються у фондах заповідника.
«MIRA RES…» (з латини – «чудеса»), – промовляли, демонструючи гостям нетлінні мощі митрополита Рафаїла. До початку ΧΧ ст. при його похованні у підземному склепі собору відправляли панахиди та відбувалися чудотворні зцілення. Утім, вираз «MIRA RES» є актуальним не тільки з огляду на давнє прагнення Церкви до канонізації архіпастиря. Адже його безцінний внесок у розвиток вітчизняної культури XVIII ст. (особливо – освіти та архітектури) важко переоцінити, а багатогранність та розмаїття талантів цієї непересічної людини дійсно були подібними до чуда.
Виставковий проект ініційований Національним заповідником «Софія Київська» з нагоди 270-й річниці упокоєння Київського митрополита Рафаїла Заборовського.
Виставка триватиме до 24.01.2018.
Довідково
Митрополит Рафаїл, в миру Михайло Заборовський (нар. 1676, Зборів, Польща; нині Тернопільська область, Україна — † 22 жовтня 1747, Київ) – український церковний, громадський та освітній діяч. Архієпископ Київський і Галицький (з 1731), Митрополит Київський, Галицький та всієї Малоросії (з 1743).
Навчався у єзуїтських школах, потім у Києво-Могилянській Академії.
1723 року призначений обер-ієромонахом Російського імперського флоту. Згодом був архімандритом Тверського монастиря та асесором св. Синоду.
1725 року висвячений на єпископа Псковського і Нарвського. Заснував першу школу у тій єпархії.
1731 року призначений архієпископом Київським і Галицьким (замість засудженого та засланого російським імперським урядом Варлаама Ванатовича). Сприяв нівеляційним заходам російського уряду в Київської митрополії. Працював над піднесенням наукового рівня і матеріального стану Києво-Могилянської академії.
1732 року сербський митрополит Сеяднович звернувся до Заборовського з проханням прислати йому десять вчених з Київської Академії.
За Заборовського збудована Велика Лаврська дзвіниця, добудована дзвіниця Софійського собору. Проведено значні будівельно-реставраційні роботи у Софійському соборі та на його подвір’ї — зокрема, виготовлено грандіозний софійський іконостас (визначну пам’ятку українського бароко), завершено будівництво Будинку митрополита (який набрав вигляду розкішного двоповерхового палацу).
Шедевром української барокової архітектури стала Брама Заборовського.
Брама Заборовського — пам’ятка архітектури національного значення 18 століття, західний (з боку Золотих воріт) парадний в’їзд до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору у Києві (eveningkiev.com)
1743 року російською владою йому повернуто митрополичий титул.
Помер 22 жовтня 1747 року. Похований в склепі на території Софійського собору.
