radiosvoboda.org
«На світі законів немало,
Я нагадаю один:
Щоб море не висихало,
Потрібно багато краплин.
Але в штормову годину,
Як море бурунить гнів,
Потрібна зайва краплина,
Щоб вийшло воно з берегів.»
Василь Симоненко
1 грудня за григоріанським календарем 336-й день року. До кінця року залишається 30 днів.
Народне прислів’я стверджує, що грудень сумний у свято і в будень. І все ж, останній місяць року налаштовує нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде до літа.
У народі 1 грудня спостерігали за погодою і відзначали, скільки змін станеться протягом дня, стільки змін у погоді буде і протягом зими. Тож, спостережливим людям є робота.
За церковним календарем 1 грудня вшановують мучеників Платона і Романа та Закрея і Алфея.
Іменинники 1 грудня:
Платони і Романи.
1 грудня народилися:
1913 – Платон Воронько, український поет, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».
1913 – Георгій Майборода, український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.
1918 – Платон Майборода, український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень («Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).
Події 1 грудня:
1991 – народ України своїм волевиявленням на референдумі підтвердив Акт проголошення незалежності України.
Понад 90% з 32-х мільйонів громадян України, які взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилось за незалежність нашої країни. Одночасно з референдумом проводились і вибори Президента, перемогу на яких здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України.
2013 – після побиття студентів на майдані в ніч на 30 листопада, першого грудня на мирний протест вийшло більше мільйона киян.
1 грудня відзначають:
- День працівників прокуратури
- Всесвітній День боротьби зі СНІДом
Чи знаєте ви, що:
Романс «Ми підемо, де трави похилі» був написаний за десять хвилин. Слова Андрій Малишка написав на коробці з-під сигарет «Казбек» за лічені хвилини, а Платон Майборода, який мешкав тоді в їхній квартирі, сів за рояль і почав імпровізувати мелодію. Пісня народилася так несподівано, що Малишко відвернувся до вікна й заплакав.
А «Київський вальс» своєю появою завдячує студентам Київського медичного інституту. Вони написали листа до Платона Майбороди і Андрія Малишка, де попросили написати пісню, присвячену квітучому Києву, яка б залишилась у душі, коли вони, вже молоді лікарі, роз’їдуться по різних куточках країни. Саме студенти-медики й були першими слухачами і виконавцями пісні, що згодом набула повнокровного життя і стала однією з найулюбленіших.
Випробувавши свій талант на «Київському вальсові», Платон Іларіонович пише «Колгоспний вальс», «Білі каштани», згодом «Студентський вальс», «Друзі хороші мої», «Дніпровські хвилі» та інші мелодії, відомі не лише в Україні, а й у багатьох державах світу, особливо там, де є великі українські громади: США, Канаді, Австралії, країнах Латинської Америки. Ці пісні нагадують українцям далекий рідний край, його природу і людей.
