glavcom.ua
Напівзруйнована душова, розбиті вікна і комунальний борг за тепло – мешканці одного з хмельницьких гуртожитків дев’ять років добиваються передачі приміщення будівлі в комунальну власність. А дві родини учасників АТО виконавча служба спробувала виселити. При цьому представники компанії-власника гуртожитку стверджують: в усьому винні самі мешканці. Конфлікт сторони намагаються розв’язати у судових інстанціях. Наскільки результативно – знає Ірина Аріон.
Родина Шевчуків мешкає на 17-и квадратних метрах з 1999-го року. У 2015-у Галину Шевчук, коли її чоловік перебував у зоні АТО, сповістили: віднині ви тут не живете:
Галина ШЕВЧУК, мешканка гуртожитку
Працювала в ЖЕК ПМК-33, і заочним рішенням Хмельницького міського суду була виселена не тільки я, а й вся наша сім’я, чоловік в той час знаходився в АТО, навіть належним чином не сповістили його. Апеляційний суд закріпив рішення міськрайонного суду і нас виселили.
Касаційний суд призупинив виконавче провадження, тому ми проживаємо в цій кімнаті.
Гуртожиток, збудований 45 років тому на вулиці Зарічанській, 14 А, розрахований на 100 кімнат. Нині у паперах має іншу адресу – каже хмельничанка Жанна Нагаєвська. Й іншого власника, котрому належить гуртожиток:
Жанна НАГАЄВСЬКА, мешканка гуртожитку
25 травня 2017 року Апеляційний суд виніс рішення на користь мешканців гуртожитку, в якому чітко зазначає: гуртожиток, який був на балансі ПМК-33, неправомірно передав, відчужив у приватну власність ПМК-2015. І це було відомо його представникам, вони подавали апеляцію, касацію.
Комунальні борги пожильців комендант гуртожитку вивішує на дошку оголошень. Більшість сплачує справно – запевняє Жанна Нагаєвська:
Частина мешканців на рахунок, який, на жаль, заблокований «Теплокомуненерго» за борги, а більша частина відносять в руки бухгалтеру і коменданту, які розподіляють ці суми. Якби всім видали книжечки, ми сплачували як усі, я вважаю, такого великого боргу не було
Дізнатися, звідки такі суми, у коменданта важко. Жінка силоміць зачиняє двері:
БЛІЦ: Що я вам маю казати, я вам сказала, дзвоніть до власника…а телефон ви мені не дали… я зайнята, зараз я вам дам телефон, записуйте.
За номером, наданим комендантом, представник власника пояснив: в 1994-у році гуртожиток перейшов у приватну власність. Усім жильцям пропонували придбати собі кімнати. Згодом для учасників бойових дій – за пільговою ціною в 19 тисяч гривень. За його словами, відносно майже десятка мешканців гуртожитку є судові рішення про виселення, котрі будуть виконуватися. Обурений спротивом тутешніх мешканців Олег Синюк, якому в гуртожитку належить дві кімнати. І пояснює чому.
Олег СИНЮК, мешканець гуртожитку
Мені власник не може дати документи, тому що заблоковані рахунки на ту власність. Хто зараз судиться, вони не працювали в цій організації і не являються акціонерами цього товариства.
Такий конфлікт навколо гуртожитку голова Всеукраїнської «Асоціації мешканців гуртожитків» Анатолій Буднік називає непоодиноким. І зазначає: в судах права пожильців вдається відстояти:
Анатолій БУДНІК, член робочої групи Кабміну з правового забезпечення та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків
Виключенням є коли добровільно віддали балансоутримувачам і люди спокійно приватизували, переважно в судах. У Києві, Київміськбуд ми відсудили всі 57 гуртожитків. Де асоціація вмішувалась, там ми повигравали.
Наступне судове засідання у справі про гуртожиток відбудеться 2-го лютого в апеляційній інстанції. Ірина Аріон, Віктор Кривий, новини на першому.
