zaknews.in.ua
Ще на рубежі століть про аутизм знали мало. По всьому світу його діагностували в середньому в однієї дитини з п’яти тисяч. Сьогодні ж рівень захворюваності на аутизм значно виріс. Глибоку стурбованість з цього приводу в листопаді 2007 року висловила Генеральна асамблея ООН. Тоді ж було оголошено 2 квітня Всесвітнім днем поширення інформації про проблему аутизму.
«Поки немає пояснень, чому такий великий ріст рівня аутизму в світі. Але це означає, що він може постукати в будь-яку сім’ю. Поширення інформації про аутизм – запорука того, що сім’ї, в яких народжуються діти дощу, будуть рухатися правильним шляхом. Адже чим раніше буде виявлено аутизм у дитини, тим більший ефект дасть терапія захворювання», – впевнена нейропсихолог Інна Засоба. Фахівець розповіла про його перші дзвіночки.
КОЛИ ПОТРІБНО ЙТИ ДО ЛІКАРЯ
Якщо ви помічаєте за своєю дитиною такі особливості, її слід показати нейропсихологу або фахівцю по роботі з дітьми аутистичного спектру.
1. Немає прагнення до спільного переживання емоцій. У звичайної дитини цепроявляється в тому, що їй хочеться привернути близької людини до того, що їй подобається (показати картинку в книжці і т.п.).
2. Не відгукується на ім’я, інше звернення (удавана глухота).
3. Відсутність жестів затвердження, заперечення, вітання, прощання. Звичайна дитина може співпрацювати, не використовуючи язик, за допомогою жестів ( «дай», «поки», «ні», «так»). Дитина аутистичності спектру навіть якщо використовує вказівний жест, то при цьому не дивиться на маму.
4. Змінене ставлення до фізичного контакту. Воно проявляється в неприязні, переносимості лише «малих доз» або у виборчому взаємодії. Наприклад, малюк може погоджуватися тільки на стимуляцію вестибулярних відчуттів (кружляння, підкидання і т.д.).
5. Незвичайність улюбленого об’єкта уваги (постійно розглядає яскраву пляму, орнамент килима).
6. Порушення зорового контакту: відсутність фіксації погляду на обличчі людини, активне уникнення погляду в очі, погляд «повз», «крізь», нерухомий, застиглий, переляканий.
7. Відсутність «почуття краю»: дитина небезпечно звисає за борт коляски, норовить вискочити на проїжджу частину вулиці, зістрибнути з висоти, зайти на глибину.
8. Невміння постояти за себе, немає захисної агресії.
9. Розгойдування в колясці, манежі, одноманітні повороти голови, ритмічні згинання пальців, завзяте, з характером одержимості, розгойдування на іграшковій конячці тощо.
10. Обертання перед очима пальців, коліс іграшки, включення і виключення світла, пересипання мозаїки; м’яття і розривання паперу, шурхіт целофановими пакетами, розгойдування скрипучих стулок дверей.
11. Постійне обнюхування одних і тих же предметів.
12. Розшарування тканин, пересипання круп, маніпуляцій з водою.
13. Вперте смоктання тканин, облизування предметів.
14. Довільні напруга кінцівок, тіла, затискання вух, удари головою об бортик коляски, спинку ліжка.
15. Ритуальність в дотриманні режиму, виборі їжі, одягу, маршруту прогулянок, сюжету гри.
16. Перевага тихої, шепітної мови, «нерозуміння» словесних інструкцій. Нетипові перші слова. Нав’язливі питання.
ДОПОМОГЛИ МОЛОДШІ БРАТ З СЕСТРОЮ
Ольга Ладна, засновниця Facebook-спільноти особливих сімей “Ми разом”, мама9-річного Тимофія:
«Перші дзвіночки були, коли синові не виповнилося й двох років. Але на той момент я зовсім не знала, що таке аутизм і як він проявляється. Я стала помічати, що Тіма називає предмети, але при цьому не спілкується. Він не говорив:» мама, дай «,» Я хочу “і т.п. А до трьох років він практично перестав розмовляти. Я відразу повела сина до фахівців. Спочатку була психолого-медико-педагогічна комісія, яка після обстеження спрямовує діток в спеціалізовані дитсадки і школи. Я то думала, що з сином попрацює логопед і все, але лікарі з комісії сказав, що у дитини затримка психічного розвитку. Далі ми пішли на прийом до психіатра, який сказав, що Тімоша – аутист. Він також порекомендував виключити з раціону глютен (пшениця, ячмінь, жито та ін.) і казеїн (молочні продукти). Пояснюється це тим, що кишковий тракт діток-аутистів не здатний розщеплювати належним чином деякі білки. Саме продукти не до кінця розщеплених білків, т.зв. пептиди, посилюють аутистичну поведінку.
Тоді Тімі було 3,2 року. Щоб приділяти більше часу синові, мені довелося піти з роботи. І практично в цей же час я дізналася, що ношу під серцем другу дитину. Я дуже важко перенесла діагноз, було тривожно: а якщо аутизм буде і у другого сина? Але все обійшлося.
На жаль, заняття з кваліфікованим фахівцем коштують недешево, і ми не могли часто вдаватися до їхньої допомоги, оскільки я була в декреті, і працював тільки чоловік. Тому дуже багато займалася з дитиною самостійно. Читала про аутизм, дивилася тематичне відео, відвідувала вебінари, консультувалася з фахівцями, які працювали з моїм сином, і повторювала вдома все те, що вони робили на заняттях в центрах. Крім цього, ми ходили гуляти на дитячі майданчики та майстер-класи, де були звичайні дітки. Все це робилося для соціалізації. Також були застосовані АВА-терапія (про неї – в наступному блоці. – Ред.), ігрова терапія і терапія соціальних навичок, були і систематичні заняття з логопедом. Також допомогли безглютенова і безказеїнова дієти. В результаті син став комунікувати, йти на контакт, просити те, що він хоче, і відповідати на питання. А в 4 з половиною роки навчився читати.
Зараз Тимофій вчиться в третьому класі школи-інтернату для дітей з вадами мовлення. У класі, крім мого сина, є ще один хлопчик зі схожим діагнозом. Тіма добре справляється з навчальною програмою, ладнає з дітьми. І в цьому заслуга і молодшого сина, Стасика: він дуже багато дав йому для розвитку. Вони багато грають разом, з’ясовують відносини, але при цьому дуже сильно один одного люблять. Також братики обожнюють няньчитися зі своєю чотиримісячною сестричкою.
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ
На думку консультанта з прикладного аналізу поведінки Ольги, розлад аутистичного спектру можна помітити у дитини ще в перші місяці життя, але, на жаль, в значній частині випадків діагноз ставиться після 2-3-х років. І це в кращому випадку: іноді це відбувається, коли дефіцити в розвитку дитини вже виражені яскраво.Тим часом час початку корекції при лікуванні аутизму фактор першорядний.
«Чим раніше почнеться інтенсивна терапія раннього втручання, тим менше буде проявів симптомів аутизму в більш старшому віці, і тим більше шансів пристосувати дитину до самостійного життя», – впевнена фахівець. За її словами, дуже добре себе зарекомендувала в усьому світі АВА-терапія. Під час неї всі складні навички (творча гра, вміння дивитися в очі і ін.) розбиваються на дрібні блоки – дії. Кожна з них розучується з дитиною окремо, потім дії з’єднуються в ланцюг, утворюючи складну дію. Правильні закріплюються до автоматизму, неправильні строго присікаються (дорослий досить жорстко керує діяльністю дитини).
