organic.ua
Не тільки на території Хмельницької області а й України в цілому, гостро постає проблема із локалізацією пожеж на існуючих сміттєзвалищах. Так, на території Хмельницької області нараховується 21 міський полігон твердих побутових відходів, 14 селищних та 830 сільських сміттєзвалищ.
Зокрема, полігон у м. Хмельницькому являє собою звалище твердих побутових відходів (ТПВ), розміщене на відстані 2 км поза містом. Полігон було відкрито у 1956 році, і зараз це єдине діюче звалище у цій місцевості, яке експлуатується комунальним підприємством «Спецкомунтранс». Заснований як відкрите звалище на місці глиняного кар’єру, зараз його площа становить 8,8 гектара. Точна глибина полігону невідома, але висота насипу відходів оцінюється в 50 метрів над рівнем ґрунту. Тіло полігону має природну гідроізоляцію, завдяки чому фільтрат стікає до північної частини полігону, де збирається у ставку, з якого фільтрат повертається у тіло полігону.
Пожежа, що трапилася у ніч на 2 серпня 2014 року на полігоні у Хмельницькому ще раз підкреслює важливість впровадження сучасних технологій із утилізації та переробки сміття, його вивозу, укріплення території тощо.
Атмосферні опади, сонячна радіація і виділення тепла в зв’язку з поверхневими, підземними пожежами, загоряннями сприяють протіканню на сміттєзвалищах та полігонах ТПВ непередбачуваних фізико-хімічних і біохімічних процесів, продуктами яких є численні токсичні хімічні сполуки в рідкому, твердому і газоподібному станах. Небезпечним явищем цих об’єктів є фільтрат – складна за хімічним складом рідина з яскраво вираженим неприємним запахом біогазу, яка виникає в результаті депонування атмосферних опадів у склад полігону та зосереджується у межах його підошви Тобто, основними забруднювачами довкілля, які спричинені функціонуванням звалищ сміття і полігонів ТПВ є гази (продукти горіння та взаємодії часток відходів) та стічні води (фільтрат).
Морфологічний склад твердих побутових відходів на Хмельницькому полігоні відходів представлений наступними групами: харчові продукти (40 – 49 %), папір, картон (22 – 30 %), дерево, листя (1 – 2 %), метал чорний (2 – 3 %), текстиль (3 – 5 %), кістки (1 – 2 %), скло (2 – 3 %), гума, шкіра (1 %), каміння, кераміка (1 %), полімерні матеріали (3 – 6 %), інше (3 – 4 %) тощо.
При нагріванні зазначених відходів до температури 300 – 500 градусів по Цельсію відбувається їх займання. У період нагрівання та полум’яного горіння утворюються такі небезпечні речовини як фосген (COC12), ціаністий водень (HCN), сірководень (H2S), хлороводень (HCl), сірчистий газ (SO2), чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2) та ін.
Займання токсичних компонентів шкідливих викидів сміттєзвалища прямо впливають на населення, тварин, рослинність, які знаходяться в безпосередній близькості від складування сміття і в фонової зоні.
На сьогоднішній день із 21 полігону міст обласного значення та районних центрів області лише 5 мають проектну документацію та на 20 полігонів оформлено паспорти місць видалення відходів; 7 полігонів експлуатується з перевантаженням та 4 полігони потребують рекультивації. Загальна площа виділеної землі під полігони та сміттєзвалища становить 584,7313 гектарів.
Найгостріше стоїть проблема захоронення ТПВ в містах Хмельницький, Кам’янець-Подільський та Нетішин – полігони із захоронення відходів вичерпали свої проектні потужності, чим створюється загроза виникнення надзвичайних ситуацій.
Існуюча система санітарної очистки населених пунктів не забезпечує регулярного вивозу і знешкодження побутових відходів, що призводить до виникнення стихійних звалищ, не проводиться сортування відходів, у містах комунальними підприємствами не запроваджується система роздільного збирання відходів, що значно зменшило б обсяги накопичення відходів на полігонах.
Поряд з тим, проблеми функціонування сміттєзвалищ та полігонів ТПВ привертає чималу увагу місцевих органів влади, громадськості, суб’єктів підприємницької діяльності та ін. зацікавлених сторін.
Ще 22 вересня 2006 року Хмельницький полігон з метою огляду відвідали представники Американського Агентства захисту навколишнього середовища (U.S. EPA), НТЦ «Біомаса» та компанії SCS Engineers. U.S. EPA. Оглянувши полігон делегація надала рекомендації щодо покращення існуючого стану території, а саме перепрофілювати схили і зробити їх більш пологими, реградуювання полігону (контроль запаху, що при цьому розповсюджуватиметься, особливо якщо поблизу знаходяться поселення), можливості впровадження системи збору та утилізації біогазу для попередження пожеж у майбутньому тощо.
Крім того, на розроблено та затверджено рішенням сесії Хмельницької обласної ради від 20.12.2012 року № 16-14/2012 Програму поводження з твердими побутовими відходами у Хмельницькій області на 2013-2015 роки, метою якої є мінімізація утворення ТПВ та зменшення їх негативного впливу на здоров’я людини, навколишнє природне середовище, створення умов для забезпечення повного збирання, перевезення та утилізації, знешкодження та захоронення ТПВ; впровадження технологій роздільного збирання ТПВ.
У Хмельницькій області основними плановими заходами, які потрібно здійснити у сфері поводження з побутовими відходами є: сприяння залученню інвестицій для придбання та встановлення на полігоні технологічної лінії із сортування, переробки побутових відходів; придбання сучасної спецтехніки, євро контейнерів для роздільного збору відходів; забезпечення створенню системи захисту підземних ґрунтових вод, а також проведення інших заходів щодо безпечної експлуатації полігону і зменшення його негативного впливу на навколишнє природне середовище; впровадження роздільного збирання ТПВ; ліквідація стихійних сміттєзвалищ; забезпечення ведення моніторингових спостережень на міському звалищі; встановлення труб на території полігону для видалення біогазу; обвалування території полігону з північної сторони полігону
(м. Старокостянтинів).
