Забруднення річок та погіршення їхнього гідрологічного стану, забудова та знищення зелених зон. Стан екології в місті та області досяг загрозливого рівня для навколишнього середовища та здоров’я людини, вважають експерти. Як покращити екологічну ситуацію в нашому місті та уникнути екологічної катастрофи, дізнавалися журналісти vsim.ua.
«Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами» – саме з цього гасла розпочалося офіційне заснування Всесвітнього дня охорони довкілля в 1972 році. Минуло 46 років, а екологічна ситуація динамічно прогресує лише у зворотному напрямку. Час від часу від екологічних катаклізмів потерпають у різних куточках світу. Україна, на сьогодні, має проблеми з водою, забрудненим повітрям, нищенням лісів, деградацією земельних ресурсів, побутовими та іншими категоріями відходів. Хмельницький, в свою чергу, потерпає від нищення зелених насаджень, невідповідного поводження з твердими побутовими відходами та через теплове забруднення від автомобільних викидів в атмосферу.
“В Хмельницькому, як і по всій Україні, ситуація дійсно напружена”
Юрій Резніков, голова Хмельницької обласної організації Хмельницького товариства охорони природи зазначив, що в законі «Про охорону навколишнього середовища» сказано, що навколишнє середовище – це земля, вода, рослинний та тваринний світ. Серед забруднювачів навколишнього середовища є дві речі, які ніхто не згадує, крім хімічного, біологічного та органічного забруднення, є ще магнітно-випромінювальне та теплове, яке утворюється від автомобільних викидів. В Хмельницькому, як і по всій Україні, ситуація дійсно напружена тим, що вона мало контрольована. Держава в певний час відмовилася від серйозного контролю стану екології ще за премʾєрства Азарова. Згадую я це тому, що саме держава гарантує народові безпечне навколишнє середовище. Є служби, якими вона делегує в реалізації прав громадян. Сьогодні вже знову починають вводити контроль за водними ресурсами, зеленим насадженням, але тих років застою було достатньо, щоб стан екології значно погіршився. У Хмельницькому постійно звужуються зелені зони, відбувається хаотична забудова. Це при тому, що ідуть величезні кошти на генеральний план, а його ніхто не дотримується. Будують не за планом, відповідно до пром. зон, житлових масивів, а хто де хоче. Висотні будинки зводять один біля одного, навіть там, де мають бути зелені зони. В нашому місті видно, що будують навіть на місцях річкових заплав, а цього робити не можна. Перспектива не райдужна: природні ресурси бідніють і забруднюються. За такою динамікою не видно позитивних результатів. Проблема ще й в тому, що раніше самі люди ставили питання про охорону навколишнього середовища, зараз рівень життя такий, що ці питання відійшли на задній план. Як читав колись в одній розумній книзі, люди думають про безпеку навколишнього середовища, про екологічний спадок для майбутніх поколінь, коли мають достатній рівень життя. Коли їм не треба задумуватися про елементарні речі: як нагодувати сімʾю, у що одягнути дітей і так далі. Ми, нажаль, в цьому плані далеко позаду світових прогресивних країн. Там створені нормальні умови для забезпеченого життя народу, тому люди і турбуються про завтрашній день і виділяють шалені кошти на захист навколишнього середовища.
“Погіршилася ситуація із формування екологічної свідомості”
Тетяна Виговська, кандидат біологічних наук, доцент ХУУП звертає увагу, що насамперед треба навести лад з екологічними менеджерами. Я маю на увазі, що постійно переміщають екологічне управління, то до аграрного, то знов окремо будуть виділяти. Екологічне управління не співпрацює з екологічною інспекцією. Неефективно використовується фонд охорони навколишнього середовища. Не видно, що ті витрати, які ідуть з фонду приносили результати. В мене таке враження, що погіршилася ситуація із формування екологічної свідомості. Зараз цими питаннями менше переймаються, а ними треба займатися. Екологічна свідомість не сформується ні зі рік, ні за два,ні за двадцять років, якщо цим регулярно і постійно не займатися. Біля кожної водойми не поставиш по екологічному інспектору, хто б за цим слідкував. Лише, коли людина сама буде керуватися загальноприйнятими принципами збереження екології в повсякденному житті, лише тоді можна буде навести лад. Крім цього потрібно зняти мораторій на перевірки, щоб регулярний контроль був за промисловими підприємствами та утилізацією ними відходів. У нас у Хмельницькому закриваються очі на нищення зелених насаджень. Є місця де зрізають дерева, які ще б десятиліття приносили користь, просто через те, що вони комусь заважають для будівництва торгового чи розважального закладу. Із звалищами побутових відходів у нас також біда. Відкрите питання і про утилізацію агро-промислових відходів. Хоча, якщо говорити про загальну екологічну картину в Хмельницькому та області, таких катастрофічних проблем у нас, на щастя, немає. Не гірше ніж в інших містах України. Можливо навіть трішки краще через те, що у нас немає таких потужних промислових підприємств як на сході. Хмельничанам можу сказати, що починати потрібно з малого. Коли кожен зробить хоч малесенький внесок у чисте довкілля, ситуація почне змінюватися на краще.
“Є надія на новий генеральний план”
Володимир Швець, екс-директор департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, почесний громадянин Хмельницького вважає, що у нас в рази недостатньо зелених насаджень. На жаль, в 2015 році міська рада прийняла рішення, де віддали біля п’яти зелених ділянок під забудову. Всім відоме будівництво по вулиці Прибузькій в зеленій зоні. Коли через аукціон віддали цю територію під спортивний комплекс. У мене зараз лише є надія на новий генеральний план, до якого мають внести пропозиції від громадських організацій. Поки що позитивних зрушень немає. А потім ми пожинаємо наслідки такого недбальства. Ще зі школи діти знають, чим більше насаджень, тим свіжіше повітря. Дослідники, які проводили аналіз стану повітря, зробили висновок, що у нас у місті ситуація не найкраща. Новобудови, зведені за останній час у Хмельницькому, мають у дворах дитячі майданчики, але, майже біля кожного, немає дерев. Це все не найкращим чином впливає на розвиток тих же дітей і мешканців того будинку. Озеленення – це не лише зелені зони біля річок, воно має охоплювати усе місто. Ще одна глобальна проблема – перенасиченість автомобілями. Гази, які виділяються внаслідок спалювання палива у двигунах внутрішнього згорання, містять більше 200 найменувань шкідливих речовин. І усім цим щодня дихає кожен хмельничанин. В комплексі: загазованість плюс недостатня кількість свіжого повітря, через вирубку дерев, дають – збільшення пацієнтів з легеневими захворюваннями та хворобами дихальних шляхів.
“Є кілька проблем, пов’язаних між собою”
Наталія Міронова, завідувач кафедри екології ХНУ повідомила, що екологічна ситуація в Хмельницькому дійсно не на належному рівні. Є кілька проблем, пов’язаних між собою. Перша проблема – це неналежне поводження з твердими побутовими відходами. На сьогодні, з 1 січня 2018 року, вже діє закон «Про відходи», яким передбачено сортування сміття. А в місті сортувальних баків ще не встановлено. Крім цього є проблема із сміттєзвалищем, його в нас гордо називають «полігон відходів», але відсутність нормативної документації, пошуково-розвідувальних робіт тоді, коли вводили його в експлуатацію, навряд чи дає можливість так його називати. Міська рада намагається вирішити це питання уже третій рік, але видимих результатів поки немає. Робота, щодо забезпечення роздільного збирання також не дуже активно проводиться. На сьогодні воно здійснюється тільки на полігоні, там є невеличка сміттєсортувальна станція. Первинне роздільне збирання сміття, безпосередньо від споживачів, в місті не здійснюється. Через це збільшується потік сміття, який надходить на полігон. Друга проблема – це стан річки Південний Буг. Неодноразово ми ставали свідками проблем на водосховищі, це пов’язано зі станом самої річки. Кризові ситуації були неодноразово: в 2015 році мешканці міста були шоковані тим, наскільки великий був замор. Наразі водосховище також не в найкращому стані. Річка не оздоровилася, постійно цвіте, причому процеси цвітіння спостерігаються ще в кінці червня та на початку липня. Вона дуже заростає, немає проточного руху. У воді дуже багато органічних речовин, які сприяють росту водоростей. Ми бачимо, що річка Плоска, яка впадає в Буг, також зелена. Річка Плоска у нас підперта, тому вона мало проточна. І якщо така вода впадає в Буг, то теж не найкращим чином впливає на загальну ситуацію. Щоб уникнути цих процесів, необхідно забезпечити водозбірну площу. А зараз ми навпаки бачимо тотальну забудову заплави річки Південний Буг. Звідси витікає третя проблема – це нищення зелених зон у місті Хмельницькому. Ось ця невеличка незабудована частинка від вулиці Свободи, де були залишки природної деревної рослинності, зараз нищиться. Вирубують шалену кількість дерев, тобто ми зараз втрачаємо ще і водозбірну площу. У нас модно хвалитися, як потужно розвивається будівельна галузь. Але, нажаль, вона розвивається не згідно виділених територій, зазначених у Генеральному плані,а хаотично. Кожен будує що хоче і де хоче. І четверта проблема – забруднення навколишнього середовища, теж безпосередньо пов’язана із нищенням зелених зон. У хмельницькому, на сьогодні, вихлопи автомобільних газів складають 90% забруднення атмосферного повітря. Є перевищення по деяким речовинам і зрозуміло, що єдиним природним фільтром можуть виступати лише дерева. По факту виходить, що ми не забезпечуємо ось той баланс: автомобілів багато, а дерева, які б могли захистити нас від їх викидів – нищаться.
Що може зробити кожен для покращення стану екології
1. Сортувати сміття. Починати треба з себе. Якщо кожен хмельничанин почне розподіляти відходи – прогрес буде очевидний.
2. Вимагати від влади організації постійного або стаціонарного пункту збору небезпечних побутових відходів. Батарейки акумулятори – 2,3 клас небезпеки, лампи(економні) з використанням ртуті – 1 клас небезпеки – це все можна знайти поміж іншого сміття. У місті зараз є лише мобільні пункти збору, які раз в пів року приймають такі відходи. Згідно Національної стратегії управління відходами, яку прийняли в 2017 році, передбачено облаштування стаціонарних пунктів для міст, з населенням від 50 тисяч.
3. Не допускати засмічення прибережних смуг. Після відпочинку на пляжі необхідно прибирати за собою систематично. Те саме стосується і парків та скверів.
4. Насаджувати дерева. Це мають бути не лише масові акції, а й індивідуальні вклади в озеленення міста. Наприклад, квітники та клумби біля під’їздів, садки в приватному секторі або, елементарно, догляд за вже існуючими зеленими зонами.
5. Головне – не бути байдужим. Не варто закривати очі на акти вандалізму, пов’язані з нищенням природи.
