Розплачуватися за все доведеться держбюджету України і насамперед українській армії, фінансування якої доведеться урізати в декілька разів
До президентських виборів – ще більше восьми місяців, але переговори між майбутніми кандидатами та їх потенційними спонсорами – в самому розпалі. Напевно, найбільш багатообіцяючим виявиться союз Юлії Тимошенко та Ігоря Коломойського. Тут обидві сторони мають дуже багато чого пообіцяти одне одному, пише Depo.ua з посиланням на“Ділову столицю”.
Про переговори Тимошенко і Коломойського, що відбулися у Варшаві, повідомив 14 липня журналіст Богдан Кузьмич. “Вчора один товариш із Волинських країв повернувся з Польщі. Там він часто буває у своїх справах. Та й заїхав у Київ транзитом. Поспілкувалися. Він розповів, що, перебуваючи у Варшаві, бачив Юлію Тимошенко”, – розповів журналіст. Як запевняє його товариш, він бачив її 12 липня в готелі, в якому зупинився переночувати: “Готель хороший, біля аеропорту. І тут – алярм! Спочатку в готелі з’явився Ігор Коломойський разом з головою Волинської облради Ігорем Палицею. А хвилин через 15 в холі готелю з’явилася і Юлія Тимошенко. Не помітити її всю в білому було неможливо”. Як доказ журналіст опублікував фото бізнесмена і лідера “Батьківщини” у холі готелю.
Нагадаємо, що 12 липня, коли відбувалися ці переговори, Верховна Рада з ранку до вечора була зайнята принципово важливим законопроектом про внесення змін у Закон “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку із прийняттям Закону “Про Вищий антикорупційний суд”. Зрештою депутати ухвалили цей проект у другому читанні і в цілому 254 голосами “за”, але Тимошенко, як зафіксовано у таблиці поіменного голосування, в залі була відсутня і за проект не голосувала. Відеозапис засідання також свідчить про те, що Тимошенко була відсутня. “Тобто саме в цей день лідер парламентської фракції прогуляла важливе голосування в парламенті заради зустрічі з потенційним клієнтом антикорупційного суду, підозрюваним в обкраданні держави на мільярди доларів?” – запитує Богдан Кузьмич.
Цікавими подробицями поділився колишній народний депутат, а тепер політолог Тарас Чорновіл. За його відомостями, в Варшаву крім Тимошенко прибув ще один депутат із “Батьківщини”, заступник Тимошенко на посту глави партії Олександр Абдуллін, і він повертався до Києва з польської столиці разом із Тимошенко. “Його участь у переговорах додає їм неабиякої конкретики. Давній медійник, один із засновників вітчизняного телепіара, постановочних акцій, художніх турів на підтримку… А ще – один із творців чорних технологій медіакілерства”, – характеризує Абдулліна Чорновіл і підкреслює, що Коломойський, зі свого боку, – великий власник медіаімперії включно з каналом “1+1”. “За дверима стоїть черга бажаючих запропонувати себе до послуг олігарху на наступних виборах. Але власною персоною аж до Варшави він прилетів на зустріч з Тимошенко. А присутність там ще й Абдулліна свідчить, що мова йшла вже не про концептуальні питання “дружити – не дружити”, а про цілком технічну програму агітаційних заходів”.
Це як мінімум третя таємна зустріч Коломойського з лідером “Батьківщини” за останній рік. У листопаді минулого року той же Тарас Чорновіл повідомив, що Тимошенко вирушила через Варшаву в Женеву, де Коломойський традиційно призначає зустрічі всім незадоволеним владою. Незабаром користувач Влад Томін виклав у Facebook відео з Тимошенко в аеропорту Женеви. Потім у березні Чорновіл розповів, посилаючись на власні джерела, про прибуття Тимошенко в аеропорт ім. Бен-Гуріона біля Тель-Авіва. Коломойський “вперше запропонував їй зустріч не у Женеві, а в Ізраїлі, – підкреслив Чорновіл. – Олігарх саме сюди переносить ті переговори, які не просто “щоб поговорити” або влаштувати інформаційну атаку, а вимагають консолідації ресурсів, участі радників, технологів тощо”.
Показово, що про нинішню зустріч двох союзників (мабуть, їх вже можна називати так) повідомила програма ТСН каналу Коломойського “1+1”. І до того ж вона нагадала про нещодавні слова Коломойського, який заявив, що він вважає Тимошенко найбільш гідним кандидатом у президенти з досвідчених українських політиків.
Цей союз має давню і досить потужну, якщо міряти в грошах, основу. Ще в січні 2010 р. ЗМІ довідалися, що на завершення свого другого прем’єрства “Тимошенко віддала “Укрнафту” Коломойському”, зробивши практично неможливою зміну керівництва компанії, лояльного групі “Приват”. Через п’ять років, в січні 2015-го, про те ж розповів народний депутат Сергій Лещенко. Він оприлюднив акціонерну угоду, яка безстроково фіксувала інтереси Коломойського в управлінні компанією, чий контрольний пакет належить державі в особі “Нафтогазу України”. Незабаром Верховна Рада ухвалила закон, що дозволив змістити топ-менеджмент Коломойського в “Укрнафті”, після чого пов’язані з Коломойським компанії, що є міноритаріями “Укрнафти”, звернулися до Лондонського міжнародного арбітражного суду з вимогою зобов’язати “Нафтогаз” дотримуватися умов акціонерної угоди. У квітні 2018 р. суд ухвалив рішення не на користь Коломойського. “Арбітри прийшли до висновку, що ключові положення акціонерної угоди між “Нафтогазом” і компаніями Коломойського з корпоративного управління “Укрнафтою” не підлягають виконанню, оскільки суперечать імперативним нормам корпоративного законодавства України”, – підкреслив “Нафтогаз”.
Але контроль над “Укрнафтою” – далеко не єдина втрата Коломойського. Ще більш великою втратою став “Приватбанк”, за яким можуть послідувати пов’язані з Коломойським компанії, які є майновими поручителями “Приватбанку”. У червні стало відомо, що Нацбанк подав до цих компаній 143 позови на загальну суму понад 10 млрд грн. 3 липня правову позицію Нацбанку підтримав Верховний суд.
Таким чином, інтерес Коломойського вимірюється мільярдами гривень (або навіть в мільярдах доларів), що вже втрачені або можуть бути втрачені в найближчому майбутньому. Тому на фінансування президентської кампанії Тимошенко можуть бути направлені дуже великі суми. А розплачуватися за все доведеться держбюджету України, тобто пенсіонерам, працівникам бюджетної сфери, гірникам державних шахт і насамперед української армії, фінансування якої доведеться урізати в декілька разів. Але Тимошенко, певна річ, про все це не розповідає.
