Подорож розпочинається о 8.54 із залізничного вокзалу, де треба сісти на електропоїзд «Хмельницький-Волочиськ» (або о 8.59 на Кам’янецькому переїзді). Доїхати до Війтівців.
«Ми їхали у суботу, коли багато людей вибирається в села, а тому всю дорогу довелося стояти у тамбурі з велосипедом. Можливо, у неділю чи будній день місця буде більше. Зате ні люди, ні кондуктори до нас жодних претензій не мали, за велосипед нічого не доплачували. В електричках – це звичне явище», – розповідає мандрівник.
У Війтівцях виїжджаємо на трасу Хмельницький-Волочиськ і одразу повертаємо на Сатанів. Дорога в цілому хороша, але трохи горбиста. Часто трапляються підйоми і спуски, але вони не затяжні, а короткі. Тому на спуску можна добре розігнатися і завдяки цьому «взяти» підйом.
Перша зупинка – у селі Сарнів, до якого треба з’їхати з траси і проїхати один кілометр. Тут ми зможемо побачити церкву Воздвиження Чесного Хреста, збудовану у 1856 році.
За декілька кілометрів наближаємося до села Соломна, де ще одна дерев’яна церква Різдва Богородиці 1902 року будівництва.
Продовжуємо рухатися у напрямку Сатанова. Не доїжджаючи декілька кілометрів до селища, повертаємо на Мартинківці. Вказівника немає, а тому важливо не пропустити поворот. Єдиний орієнтир – автобусна зупинка з вигорілим надписом «Мартинківці». Зупинка буде вам по лівий бік, а повернути слід праворуч на польову дорогу.
У Мартинківцях робимо великий привал із купанням, обідом і прогулянками (або залишаємося тут на нічліг і насолоджуємося гарною природою).
Вдосталь відпочивши і набравшись сил, тим же шляхом повертаємося на дорогу Війтівці-Сатанів і повертаємо праворуч на Сатанів. Між Сатанівкою і Юринцями буде стрімкий спуск, а потім затяжний підйом. Зате у Юринцях на вас чекає симпатичний новий костел, збудований на місці старого костелу Пресвятої Трійці.
Далі оглядаємо пам’ятки Сатанова: руїни замку, в’їзну браму, синагогу. Детальніше про те, що можна подивитися у Сатанові, читайте тут.
Шукаємо виїзд на Городок і їдемо цією дорогою до першої розв’язки (крім траси буде ще три польові дороги). Траса на Городок повертає праворуч, а ми рухаємося далі прямо у бік Кузьмина. Перед селом спуск та гарний краєвид на озеро з островом посередині. Тут можна відпочити і повечеряти.Рухаємося у бік Слобідки-Кузьминської і після неї повертаємо ліворуч на асфальтну дорогу. Рухаємося у бік Хмелівки, Гвардійського. Не доїжджаючи до Гвардійського, зліва побачимо пункт «Фельштин» геодезичної Дуги Струве, що зараз є пам’яткою ЮНЕСКО. Далі у самому селі, ближче до виїзду на Хмельницький, стоїть костел святого Войцеха.Далі є два варіанти. Якщо часу обмаль, можна поїхати через Немичинці і виїхати на трасу Волочиськ-Хмельницький, що і зробили наші мандрівники.
А можна поїхати через Райківці, Андрійківці і Розсошу (детально цей маршрут описаний тут). Така дорога буде значно мальовничішою, менш напруженою, але трохи довшою.