Було це у 1620 році. Осман ІІ, зайнявши Хотин, кинув погляд і на Кам’янець-Подільську фортецю. Переправивши своє 200-тисячне військо через води Дністра, підійшов він впритул до фортеці. Її красива неприступність глибоко вразила правителя. Оглянув султан височезні стіни та ще й довколишні скелі, і замислився.
– Хто побудував це місто-фортецю? – запитав він у своїх вояків.
– Аллах побудував, – відповіли яничари.
– Якщо Аллах побудував — тільки Аллах зможе взяти!
Промовивши такі слова, Осман ІІ дав наказ своєму війську повертати назад.
Так розповідає легенда.
Імперії та часи з висоти замкових стін
Від того дня мине ще 52 роки і турецьке військо знову сюди повернеться. На цей раз їм вдасться взяти замок. Це буде другий і останній раз за всю історію, коли Кам’янець-Подільську фортецю захоплять вороги.
Вперше у 1240 році війська Золотої Орди, поруйнувавши кам’яні укріплення, увірвались у місто і прирекли його на майже столітнє монголо-татарське поневолення. Та програвши литовському князю битву під Синіми Водами, ординці змушені будуть віддати місто-фортецю перможцям.
Часи правління литовських князів (Олександра, Юрія, Бориса, Костянтина і Федора) були одними з найкращих для Кам’янець-Подільського замку. Протягом 1363 – 1430 років фортеця переживає своє відродження і починає набувати свого неповторного вигляду завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали Кам’янцю “милостиню святого Петра”.
У період XV – XVIII століть Річ Посполита та Османська імперія по черзі перебирають на себе права володіння Кам’янець-Подільською твердинею. Незадовго після польсько-литовської війни Камянець, перейшовши у польське підпорядкування, отримує статус королівського міста. Фортеця укріплюється.
Мине багато років, і, опинившись у складі володінь вже Російської імперії, фортеця стане суворим виправним закладом. Під час Першої світової війни тут розмістять штаб російського фронту.
Те, що у 1929 році замок був визнаним державним історико — культурним заповідником, не зупинило страшне руйнування пам’ятки у ІІ світовій війні.
Звідки починається історя замку?
Про те, коли саме почали будувати Кам’янець-Подільську фортецю, існує кілька версій. І вони нероздільно пов’язані з історією заснування самого міста.
Найромантичніша з них приписує Кам’янцю давньоримську назву Клепідава. У часи дако-римських війн у ІІ столітті прилегла до Дакії територія Наддністрянщини контролювалася римлянами. Вже тоді у Кам’янці-Подільському існували муровані фортифікації. Таку гіпотезу ще у позаминулому столітті висунули польські історики.
Та більшість все ж дотримується версії, що перші споруди фортеці будували у XI-XII, а основні укріплення звели до XVI-XVII століть.
Та як би там не було, у тому, що в часи Київської Русі фортифікації в Кам’янці таки існували, не сумніваються. Підтверджує це і культурний шар півметрової товщини у найстарішій башті фортеці, що датується XII – XIII століттями.
Першим за розбудову і укріплення замку взявся король Данило Галицький. Бо ж після розпаду Київської Русі ці землі відійшли до Галицько-Волинського князівства.
Стара і Нова фортеці
“FELIX REGNVM QVOD TEMPORE PACIS TRACTAT BELLA“- Щаслива держава, яка в часи миру готується до війни. Таким написом зустрічала приїжджих кам’яна брама, яка до 1876 відкривала замкову територію.
Оборонні укріплення в Кам’янці-Подільському вважаються зразком найкращих фортифікацій Східної Європи. Весь замковий комплекс поділяють на Старий та Новий замок.
Стара фортеця має аж 11 башт. Збудовані вони спеціально так, щоб виступали за загальну лінію мурів. Найстарша з них – «Денна». Колись тут була римо-католицька каплиця св. архангела Михаїла. На внутрішній стіні споруди навіть зберігся давній напис про це. Цікаво, що у «Денній» башті досі є залишки кам’яних мурів XIII ст. — із зубцями-мерлонами та бійницями, пристосованими для стрільби з лука.
Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. І дуже цікаву структуру: внизу чотирибока, посередині восьмибока, на самому вершку кругла. Багато років тому башту прикрашав величезний герб із папською тіарою. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.
До речі, саме у цій башті свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк. Про те, як йому вдалось втекти звідти, досі ходить багато легенд. Жінкам найбільше подобається та, у якій саме один предмет жіночого гардеробу допоміг Кармелюку здійснити відчайдушний крок.
Мовляв, за час тюремного пребування героя часто навідували жінки, щораз інші. І кожну з них він просив залишити на згадку йому хустку, у якій прийшла відвідувачка. Так день за днем чоловік назбирав їх стільки, що зв’язавши своєрідний канат, зміг спуститися по ньому із майже 30-метрової висоти. Було це у ніч з 12 на 13 березня 1823 року.
Всі 11 башт фортеці мають своїх засновників і свої часи «народження». «Чорна», «Рожанка», «Колодязь», «Ляцкоронська», «Водна», «Нова», «Ковчег», «Тенчинська» і «Ковпак» кожна із назв відображає окрему історію.
Нова фортеця – це бастіонна система з додатковими оборонними спорудами, яка прикривала Стару фортецю з боку поля. Це високі земляні вали і глибокі рови, обставлені каменем.
Дуже цікавим є Замковий міст. Збудований не впоперек, а вздовж річки, яка під ним протікає. Річка Смотрич. Рівень її води, до речі, подоляни могли піднімати, коли їм це було потрібно. За допомогою спеціальної системи шлюзів. Раніше міст мав арочну форму. Та під час турецької окупації його пребудували.
Серед найпопулярніших об’єктів комплексу – так звана Боргова яма. За давніми переказами, сюди саджали тих, хто надто довго не міг, чи не хотів віддавати позичине. Мабуть зі співчуття сучасні туристи щедро закидали монетами чоловіка (муляж), який досі там пребуває.
Замок і сьогодні вражає своєю наприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи. Ті, про які знімають фільми. Не даремно саме Кам’янець-Подільський замок обрали імениті режисери таких фільмів, як “Той, хто пройшов крізь вогонь”, «Устим Кармелюк», “Тарас Бульба”, та немало інших, відомих широкому загалу.
Місто Кам’янець-Подільський називають квіткою на камені. Воно знаходиться на кам’яному острові, який зі всіх боків омиває річка Смотрич. Число його архітектурних пам’яток доходить до 100. Фортеця зокрема знаходиться у межах історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», який входить до «Семи чудес України».
