Щодня, їдучи маршруткою з роботи додому, звертаю увагу на яскраві табло обмінників. Курс зазвичай, наче хвиля: то вгору, то вниз… Проте останнім часом все більше хочеться мати «під ногами» дошку для серфінгу, оскільки з тієї хвилі вже стрімко наша гривня летить кудись у прірву. Дна не видно. Чи далеко їй падати? Та чи не дуже боляче буде приземлятися?..
Нині американський долар вже обскакав нашу національну валюту на 27 з половиною сходинок. І продовжує впевнено крокувати вгору. Зубожілу гривню не може врятувати й Національний банк України, який 3 серпня, продав на валютному аукціоні весь заявлений обсяг валюти в розмірі 50 млн доларів. Навіть подумалося оптимістично: нарешті таки долар вступиться. Адже такі аукціони проводять, щоб згладити занадто різкі валютні «гойдалки», проте поки що результат радикально протилежний.
Гортаючи новини в Інтернеті, читаючи думки фахівців, починаєш потроху складати в голові певні пазли. На жаль, у чорно-білих, нерайдужних для пересічного українця кольорах.
Пазл перший. Пенсійний.
Тривожним дзвіночком пролунала інформація про затримку липневих пенсій. Урядовців від гніву велелюдної армії обурених пенсіонерів вдалося врятувати завдяки віднайденій можливості стабілізувати ситуацію протягом кількох днів. Проте негативний осад таки залишився, як і панічний страх пільговиків втратити гарантовані державні гривні, а відтак — без шансів вижити у складному вирі медикаментозних, продуктових та комунальних розцінок.
Пазл другий. Борговий.
Україна до кінця 2019 року має повернути доволі суттєвий зовнішній борг, який становить 18, 5 мільярда доларів. Борги накопичені, в основному, у період з 2009 по 2013 роки. Ось тут знову рятівним кругом мав би стати Міжнародний Валютний Фонд. Ми вже навіть руку протягли… І тут, як-то кажуть, з’явився першій, але найболючіший, камінь спотикання: головна умова — газ для населення за ціною 11 тисяч гривень за кубічний метр.
Пазл третій. Газовий.
Що означає для пересічних українців підвищення вартості газу? Фахівці вже прорахували: в середньому щомісячно за тепло і гарячу воду платитимемо на 43 % більше. Тобто, якщо ви досі сплачували тисячу, будете платити 1430 грн. Якщо дві — 2860 грн…
Чи врятують субсидії? «Їх отримує близько 50% домогосподарств в країні. Натомість, якщо ж ціна на газ все-таки збільшиться до тієї, яку вимагає МВФ – це спровокує значне зростання кількості субсидіантів. За підрахунками політолога Володимира Цибулька, видатки на субсидії доведеться збільшити з 71 млрд. грн. до 113 млрд., адже 80% українців не впораються з новими тарифами!
Пазл четвертий. Дефолтовий.
У разі, якщо Україна на виконає умов МВФ, ми не отримаємо такі необхідні кошти. Що ж буде? Провідні експерти стверджують — доведеться оголошувати дефолт.
На думку економіста Павла Кухти, це означає, «щонайменше, повне згортання державних інвестицій та значне скорочення заробітних плат в бюджетному секторі та соціальних виплат. Тих, хто працює в приватному секторі та не залежить напряму від бюджету, очікує економічний спад внаслідок різкого зниження споживчого попиту. В найгіршому випадку, скорочення видатків торкнеться оборонного сектору – тоді почне погіршуватися стан армії і є ризик елементарно програти у війні на Сході.
Дефолт взагалі зачепить рівномірно всіх – через глибоку девальвацію (як вам долар по 40 гривень? а по 50? а може бути й більше – при паніці ринок не має дна), стрибок інфляції (говоримо про десятки відсотків додаткового зростання цін) та зростання безробіття (наприклад, серед молоді безробіття після кризи 2014 зросло на третину і лише зараз почало спадати).
Маючи подібні альтернативи, зрозуміло, що підняти тарифи та отримати транш МВФ – найлегший та найраціональніший спосіб подолання періоду пікових виплат. Навіть суто з точки зору ефекту для гаманців громадян, вищі тарифи пережити значно легше, ніж десятки відсотків інфляції (тобто стрімкого зростання цін взагалі на всі споживчі товари та послуги) чи падіння доходів.» https://nv.ua/ukr/opinion/kuhta/pidvishchennja-tarifiv-na-haz-chi-je-jakas-alternativa-2484195.html
Пазл останній. Філософсько-гіркий.
Звісно, українські урядовці, за інформацією ЗМІ, намагаються домовитися з МВФ. Проте на сьогодні міжнародні кредитори вже відкинули вісім їхніх пропозицій. А час таки спливає, і чи вдасться Кабміну таки досягнути консенсусу з представниками МВФ, який би не так боляче вдарив по карману простих українців – наразі невідомо.
Брати кошти в борг у МВФ — знову будемо винні. Але жити в країні, в якій оголосять дефолт, ще гірше. Адже вже не одна країна через це пройшла: Італія, Греція, Росія… Як мінімум на десять років житимемо у суцільному хаосі невиплачених зарплат, пенсій, накопичень боргів за житлово-комунальні послуги, збільшення субсидіянтів, для яких теж не буде коштів у казні, згортанні соціальних програм, божевільно дорогого долара тощо. Проте ясно одне — поки Україна виборсається з загрузлих фінансових проблем, ще не один виклик постане перед пересічними громадянами. Поки що — 1750 доларів — це борг кожного українця із загальної суми зовнішніх запозичень, повідомляє сайт Новини24.
