«Вже в стільниках стерні немає меду сонця.
І дика груша журиться: одна.
Лиш клаптики червоного суконця
Шляхам лишає сіра далина…»
Ліна Костенко
У народі 31 серпня вшановували мучеників Флора і Лавра, які вважалися покровителями коней, а тому цей день називали Кінським святом. Коней цього дня добре годували, купали, а після цього у хвіст і в гриву вплітали стрічки. Звичайно, тварини у своє свято не працювали, їх навіть не сідлали.
Господині випікали тістечка у вигляді підкови і роздавали їх дітям та коням. А господарі прибивали стару підкову на дверях – на щастя. Ввечері коней окроплювали освяченою водою, щоб вберегти від усіляких напастей.
Вважалося, що від цього часу розпочинаються вранішні заморозки.
За церковним календарем 31 серпня вшановують мучеників Флора і Лавра; мучеників Єрма, Серапіона і Полієна; священномучеників Еміліана, єпископа, і з ним Іларіона, Діонісія і Єрмипа; святителів Іоанна та Георгія, патріархів Константинопольських; преподобних Макарія, ігумена Пелікитського, та Іоанна Рильського.
Іменинниками 31 серпня є:
Омелян, Іларіон, Лавр, Макар, Флор.
31 серпня народились:
1883 – Осип Назарук – український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист. Літописець українських січових стрільців «Слідами Українських Січових Стрільців», «Над Золотою Липою». Автор творів «Князь Ярослав Осмомисл», «Роксоляна: Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця», за яким знято перший український телевізійний серіал.
«…немов на знак, які великі спосібності криються в народі нашої землі, видвигнула з нього Божа воля якраз в тім часі одну жінку як найбільшу жіночу постать світової історії тієї епохи. Тією жінкою стала Анастасія Лісовська, дочка священика… Присвячую українським дівчатам сю працю про велику українку, що сяяла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров’ю і перлами.» (Осип Назарук)
Події 31 серпня:
1898 – офіційно відкрито Київський політехнічний інститут.
1995 – на навколоземну орбіту запущено перший український науково-дослідницький супутник Січ-1.
Чи знаєте ви, що:
Кінь – священна тварина двадцяти трьох народностей. В основному, коням поклоняються там, де без них ніяк не обійтися: у Північній Африці й на Близькому Сході.
Найкоротше слово, що означає кінь, це «Ук». Так називають коней кочівники в Монголії. Найдовше ж слово для назви коней використовували індіанці перуанського племені мицран – «оквила упара кламару коалу накла ната», що означало «лисий гуанако білої людини, що прийшов з моря».
Найпоширеніша кличка коня у світі – Чжу-Хань. Китайських коней найбільше у світі, так само, як і людей-китайців.
У племені масаї вірять, що людина, вбита конем, автоматично попадає у рай.
Їхати на коні задом наперед не скрізь ганебно. Воїни суахілі їздили на конях, винятково сидячи спиною вперед і дивлячись через плече.
Якщо поставити перед конем відра з кавою й з какао, кінь у чотирьох випадках з п’яти вибере каву.
Вчені стверджують, що коні бачать кольорові сни. А ще вони вміють упізнавати себе на картинках. Побачивши на картинці побратима, кінь може «вітатися» з ним тихим іржанням і обнюхувати.
