«При світлі волі всі краї хороші, Всі води гідні відбивати небо, Усі гаї подібні до Едему!»
Леся Українка
У народі 3-го вересня говорили: «На Тадея селянин не журився, бо в хаті хлібець завівся».У цей час спостерігали за птахами, що відлітають до вирію. Побачивши у небі ключ, колись приказували: «Із чужої сторононьки повертайтесь додомоньку», а потім брали в хустину грудочку землі й тримали її до весни. Навесні ж, побачивши перший журавлиний ключ, ту грудочку землі закопували на городі, що мало принести щедрий врожай. Також, визначаючи 3 вересня майбутню зиму, підмічали:«Дружний відліт у вирій птахів – ознака суворої зими».
За церковним календарем 3 вересня вшановують апостола від 70-ох Фадея; мученицю Вассу та її дітей: Феогнія, Агапія і Піста; преподобного Аврамія Працелюбного, Печерського; преподобного Аврамія Смоленського.
Іменинниками 3 вересня є:
Корнилій, Петро, Тадей, Васса, Аврамій.
3 вересня народились:
1861 – Михайло Беркос – художник-пейзажист, автор картин «Вулиця в Умані», «Бузок цвіте», «Літній день. У дворі», «Село веселе». «Диканька», «Липень. Маки цвітуть» та ін.
Події 3 вересня:
1838 – (22 серпня за ст. ст.) у Києві відкрився Інститут шляхетних дівчат, освітній заклад для жінок в Російській імперії.
1864 – в Стокгольмі потужний вибух знищив лабораторію Альфреда Нобеля. При цьому загинув його молодший брат Еміль. Через три роки Альфред Нобель отримав патент на відкриття динаміту.
1912 – в Англії почав роботу перший у світі консервний завод.
1973 – в Києві відкрито пам’ятник Лесі Українки.
2005 – збірна України з футболу вперше в своїй історії здобула право виступити на Кубку Світу.
Чи знаєте ви, що:
Ідея відкриття мережі навчальних закладів для жінок виникла у дружини імператора Павла І Марії Федорівни. На облаштування Інституту шляхетних дівчат у Києві (теперішній Міжнародний центр культури і мистецтв по вул. Інститутській) цар виділив 500 тисяч карбованців.
У цьому закладі мали змогу отримати безкоштовну освіту діти з бідних дворянських родин і за невелику платню дівчата з заможних сімей. До «пансіону» брали зі своїм «приданим», зокрема, сорочками, хустками, панчохами, простирадлами і навіть серветками. Однак найголовнішими у цьому списку були 2 срібні ложки (столова і чайна), срібний ніж і виделка та довідка про щеплення від віспи.
Навчання тривало 6 років (три класи по два роки), одинадцять місяців на рік суворого режиму (канікули один місяць у липні). Дівчата вивчали: Закон Божий, російську, польську, німецьку та французьку мови, російську літературу, географію, історію, (спрощено) фізику та математику, малювання, музику, церковний спів, домогосподарство та рукоділля.
Що цікаво, Закон Божий подавався залежно від віросповідання учениці, з точок зору православ’я, католицизму та лютеранства.
Найвідомішими викладачами Інституту шляхетних дівчат були Микола Костомаров, Олексій Ставровський, Микола Лисенко, Йосип Витвицький. У різний час заклад закінчили: Наталя Забіла, Олена Пчілка, сестри Тальберг (співачка й піаністка).
«Рідна країна»
* На фото – колишній Інститут шляхетних дівчат у Києві.
