Щороку 27 вересня, православні відзначають свято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Це дванадесяте свято — тобто, одне із дванадцяти найважливіших церковних свят року.
Свято Воздвиження Животворящого Хреста Господнього встановлено на згадку про віднайдення та Воздвиження Хреста Христового.
Ця знаменна подія відбулася за імператора Костянтина Великого, який першим з римських імператорів припинив гоніння на християн, пише Кіріос.
Рівноапостольний імператор Костянтин, що, за допомогою Божою, отримав у трьох війнах перемогу над ворогами, побачив на небі Боже знамення – Хрест із написом: “Цим переможеш”.
Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, Костянтин направив у Єрусалим свою матір – благочестиву царицю Олену.
Хоча Олена до цього часу була вже в поважному віці, вона з натхненням взялася за виконання доручення.
Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити спогади про священні місця, де, зокрема, постраждав за людей і воскрес Ісус Христос.
Імператор Адріан наказав засипати в Єрусалимі землею Голгофу і Гріб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники й робили ідольські жертвоприносини.
Розшукуючи Животворящий Хрест, цариця Олена розпитувала християн та іудеїв, але довгий час її пошуки залишалися безуспішними. Нарешті, їй вказали на одного старого єврея на ім’я Іуда, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Капище зруйнували і, звершивши молитву, почали копати землю.
Незабаром були виявлені Гроб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом трьома мовами “Ісус Назарянин, Цар Іудейський”, зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизували Тіло Господа.
Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп’ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі став підносити хрести один за іншим до важкохворої жінки. Від двох хрестів не відбулося ніякого чуда, коли ж поклали третій хрест, то вона в ту ж хвилину зцілилася.
Сталося це вже тоді, коли тіло померлого чоловіка несли для поховання.
Тоді стали покладати хрести на померлого, і коли поклали третій хрест, покійний ожив.
Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворящий Хрест.
Християни, що прийшли вшанувати Святий Хрест, просили святителя Макарія підняти, воздвигнути Хрест, щоб всі могли, хоча б здалеку, благоговійно споглядати Його.
Тоді Патріарх і інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, співаючи: “Господи, помилуй”, пошановував Чесне Древо.
У Константинополь свята Олена привезла з собою частину Животворящого Древа й цвяхи.
Рівноапостольний імператор Костянтин повелів спорудити в Єрусалимі величний і великий храм на честь Воскресіння Христового, що включав у себе і Гріб Господній, і Голгофу.
Храм будувався близько 10 років. Свята Олена не дожила до освячення храму – вона померла в 327 році.
Храм був освячений 13 вересня 335 року. На наступний день, 14 вересня, встановлено було святкувати Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста.
