«У кожнім краї символом є квітка,
яка стає окрасою садка:
у Англії стокротка-маргаритка,
а у французів лілія струнка.
Черешня й хризантема у Ніппоні
(вони ввійшли в його казковий міт)
і викоханий в теплому підсонні
в Єгипті лотоса зірчастий квіт.
А на Вкраїні – соняшник. У гурті
квітчастому, над морем мальв, жоржин,
лукавих чорнобривців і настурцій
самотньо пнеться він до височин.»
Юрій Клен
«Як не з дощем, то з снігом», так лаконічно характеризували другий місяць осені наші пращури. Адже у жовтні дерева вже починають швидко скидати свої жовто-багряні шати. У лісах замовкає пташине багатоголосся, а левади та видолинки все частіше вкриваються сизою памороззю. Осінь запросила до господи свого другого брата, якого наші предки ще називали «грязень», «хмурень», «листопадник» та «зазимник».
У дохристиянські часи існувала ще одна назва другого місяця осені, що, можливо, найточніше передавала глибинну суть цієї найшанованішої нашими предками пори – «весільник». Адже за українською обрядовістю саме з Покрови, 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. Чому саме з Покрови? Тому, що все життя давніх українців підлягало чіткій регламентації. Турбота про врожай, що починалася навесні: «Квітневої роботи на май не відкладай, то їстимеш коровай», продовжувалася влітку: «Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться», «Хто в липні жари боїться, то взимку не має чим погріться» та«Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш» – закінчувалася у вересні. І лише у жовтні, коли врожай вже зібрано, а ниву засіяно озиминою, селянин нарешті міг собі дозволити відпочити та влаштувати особисте життя. «У маю розумний жениться, а дурна заміж йде, а у жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться».
4 жовтня у народі вшановували Кіндрата. А про тих, хто доживши до 4 жовтня, ще легковажив із підготовкою до зими говорили: «Пустий господар по Кіндраті не має ще кожуха в хаті». Також підмічали, якщо цього дня дув різкий північно-західний вітер, очікували холодної і сніжної зими.
Існувала ще одна прикмета: погода цього дня мала не змінюватись ще 4 тижні.
За церковним календарем 4 жовтня відзначають знайдення мощей святого Димитрія, митрополита Ростовського та вшановують апостола від 70ох Кондрата; преподобного Даниїла Шужгорського; преподобного Йосипа Заоникиївського; священномучеників Іпатія, єпископа, та Андрія, пресвітера; святих Ісакія і Мелетія, єпископів Кіпрських; мучеників Євсевія і Приска.
Іменинниками 4 жовтня є:
Андрій, Агнія, Овсій, Мелетій, Кіндрат та Дмитро.
Ім’я Дмитро походить від імені давньогрецької богині землі Деметри. Маленький Дмитро росте хворобливим. Саме це пізніше змушує його шукати постійного захисту і допомоги у матері. Він вимогливо ставиться до оточуючих. Розумний, наполегливий. Легко рухається вгору службовими сходами там, де професія вимагає спілкування. Любить розважатися і, як правило, не обмежує себе в цьому. Любить випити, однак рідко стає алкоголіком. З жінками стосунки не стабільні. Легко закохується. Часто кілька разів одружується. Однак про дітей від першого шлюбу турбується до кінця життя. Головною людиною у житті залишається мама.
4 жовтня народились:
1891 – Юрій Клен (Освальд Бургардт) – український поет, перекладач, літературний критик. Автор збірки «Каравели», епопеї «Попіл імперій», есе «Спогади про неокласиків», перекладів з англійської, німецької, французької та інших мов.
1895 – Дмитро Андрусенко – український диригент, бандурист, педагог; організатор і диригент капел бандуристів. Майстер з виготовлення українських народних музичних інструментів (бандур, цимбал, сопілок).
4 жовтня відзначають:
- Всесвітній день тварин.
- Всесвітній тиждень космосу.
Події 4 жовтня:
1582 – Папа Римський Григорій XIII оголосив про проведення реформи календаря, що мала за мету ліквідувати помилку в обчисленні дат: з моменту введення юліанського календаря до XVI століття «набігла» різниця в 10 днів порівняно з астрономічною датою. Згідно з нововведенням Папи, після 4 жовтня 1582 року одразу ж наступало 15 жовтня. Новий календар отримав назву «григоріанського».
1875 – декретом австро-угорського цісаря Франца-Йосифа I засновано університет у Чернівцях (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).
1890 – у Львові створено Русько-Українську Радикальну Партію – першу українську політичну партію.
1911 – у Лондоні введено в дію перший у світі ескалатор.
1937 – в газеті «Правда» з’явилася критична стаття, згідно з якою українську мову потрібно більше наблизити до російської.
1957 – з космодрому Тюратам в Казахстані запущено перший у світі штучний супутник Землі під назвою «Супутник-1». ООН проголосив цей день Днем початку космічної ери людства.
1989 – у Києво-Печерській лаврі відкрито духовну семінарію Руської Православної церкви.
2001 – англійські вчені розшифрували генетичний матеріал бактерії, що викликає чуму.
Чи знаєте ви, що:
- 99% живих істот, які існували на Землі, вже вимерли.
- За останні 4000 років не було приручено жодної тварини.
- Кицька – єдина домашня тварина, яка не згадується у Біблії.
- Крокодили не вміють висолоплювати язик.
- Іспанія у перекладі означає «земля кролів».
«Рідна країна»
