Впродовж віків з вуст у вуста передавали один одному те, що казали в народі в той чи інший час, те, що заповіли батьки.
З деякими можна погодитися, з деякими неможливо, деякі можуть здатися абсурдними, недоречними чи незрозумілими на перший погляд, інші ж навпаки – мудрі і точні.
Але впевнено можна сказати одне – старовинні українські приказки обов’язково покажуть свою мудрість у різних життєвих ситуаціях, тому їх вартує принаймні прочитати.
- Аби хліб, а зуби знайдуться.
- Аби шия, а ярмо буде.
- Або будемо на Русі, або пропадемо усі.
- Або пан, або пропав.
- Або дома не бути, або волі здобути.
- Апетит з їдою прибуває.
- Баба з воза – кобилі легше.
- Багатий, як циган на блохи.
- Багато дива, мало млива.
- Багатому й чорт яйця носить.
- Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
- Батогом обуха не переб’єш.
- Без вірного друга – велика туга.
- Без нашого Гриця вода не освятиться.
- Без труда нема плода.
- Береженого Бог береже, а козака шабля.
- Битому собаці кия не показуй.
- Біда біду тягне.
- Біда помучить і мудрості научить.
- Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.
- Близько лікоть, та не вкусиш.
- Борода не робить мудрим чоловіка.
- Боятися вовка – в ліс не ходити.
- Брат мій, а хліб їж свій.
- Брехливу собаку далеко чути.
- Буває, що й корова літає.
- Було б пшоно, а каша буде.
- Було, та за водою пішло.
- Велике дерево поволі росте.
- В закритий рот муха не влізе.
- Видно пана по халявах.
- Виміняв шило на швайку.
- Виріс, а ума не виніс.
- Вискочив, як Пилип з конопель.
- Високо літає, та низько сідає.
- Вище себе не підскочиш.
- Від своєї тіні не втечеш.
- Вісті не лежать на місці.
- Вкрадеш голку, а потім корову.
- В ліс дрова не возять.
- В нього руки на всі штуки.
- Вовка ноги годують.
- Вода і камінь довба.
- Ворона й за море літає, та дурна вертається.
- Ворона вороні ока не видовбає.
- В сім’ї не без виродка.
- Всякому овочу свій час.
- В тихому болоті чорти водяться.
- В умілого й долото рибу ловить.
- Вчи лінивого не молотом, а голодом.
- В чужих руках завше більший шматок.
- Гарні гості, та не в пору.
- Гірко заробиш – солодко з’їси.
- Говори стовпу, а він стоїть.
- Година вранці варта двох увечері.
- Голка в стіжок упала – пиши пропала.
- Голодній кумі хліб на умі.
- Горбатого могила виправить.
- Гостра була сокира, та на сук наскочила.
- Гостре словечко коле сердечко.
- Готовеньке і кішка з’їсть.
- Гречана каша сама себе хвалить.
- Гуртом і батька добре бити.
- Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є.
- Далеко куцому до зайця.
- Даремно і чиряк не вискоче.
- Дарованому коневі в зуби не заглядають.
- Два коти в одному мішку не помиряться.
- Двоє третього не чекають,
- Де багато господинь, там хата неметена.
- Де відвага, там і щастя.
- Де коротко, там і рветься.
- Де посієш, там і вродиться
- Десять разів відміряй, а раз відріж.
- Дешева риба – погана юшка.
- Дивись на зріст, та питайся розуму.
- Диму без вогню не буває,
- Діло майстра величає.
- Дома й стіни помагають.
- Дурням закон не писаний.
- Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.
- Є в глечику молоко, та голова не влізе.
- Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.
- Жалів яструб курку – доки всю обскуб.
- Жартувала баба з колесом, та в спицях застряла.
- Живемо, як горох на дорозі: хто не йде, той скубне.
- Живіт товстий, а лоб твердий.
- За битого двох небитих дають,
- Заблукався між трьох дубів,
- Забув віл, коли телям був.
- Заварив кашу, так і їж.
- За все береться, та не все вдається.
- Задер носа й кочергою не дістанеш.
- За дурною головою і ногам нема спокою.
- Зайця ноги носять, вовка зуби годують.
- Заліз у багатство – забув і братство.
- За моє жито мене ж і бито.
- За чужим столом не махай постолом.
- З великої хмари малий дощ.
- Згадала баба, як дівкою була.
- Згода дім будує, а незгода руйнує.
- З дурнем каші не звариш.
- З ким поведешся, того й наберешся.
- З миру по нитці – голому сорочка.
- Знає кіт, чиє сало з’їв.
- Знайко біжить, а незнайко лежить.
- Знов за рибу гроші.
- З одного вола двох шкур не деруть.
- З пісні слова не викинеш.
- Зробив наспіх, як насміх.
- З чорної кішки білої не зробиш.
- І будень, і неділя – все лінивому безділля.
- І за соломинку вхопиться, хто топиться.
- І кози ситі, і сіно ціле.
- І стіни мають вуха
- Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.
- Їж, що дають, а роби, що кажуть.
- Йти на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.
- Його й чорт у ступі не влучить.
- Казала Настя: як удасться,
- Казала, та не зав’язала.
- Казаному кінця немає,
- Катюзі по заслузі.
- Київ не одразу збудовано.
- Кігтик застряг-пропав птах.
- Кінець діло хвалить.
- Кінь на чотирьох, та й то спотикається.
- Клин клином виганяють.
- Кожна жаба своє болото хвалить.
- Коли густо, а коли й пусто.
- Колись і в нашої кози хвіст відросте.
- Кому що, а курці просо.
- Косо, криво, аби живо.
- Краще пізно, як ніколи.
- Крутить, як циган сонцем.
- Куди не кинь – виходить клин.
- Ласий на чужі ковбаси.
- Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.
- Ліс рубають – тріски летять.
- Лобом муру не проб’єш.
- Лови рибу не на сковороді; а у воді.
- Любить, як вовк порося.
- Любиш кататись, люби й санчата возить.
- Людей питай, а свій розум май.
- Людям язика не зав’яжеш.
- Лякана ворона куща боїться.
- Мак сім років не родив і голоду не було.
- Меле язиком, як порожній млин.
- Менше говори – більше почуєш.
- Миша не одну дірку має до хати.
- Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.
- Моя хата скраю – нічого не знаю.
- На бідного Макара всі шишки летять.
- На все свій час.
- Навчить біда їсти.
- Нагинай гілляку, поки молода.
- На голові блистить, а в голові свистить.
- На городі бузина, а в Києві дядько.
- На двох стільцях не всидиш.
- Надокучив, як парена редька.
- Надувся, як ковальський міх.
- Назад тільки раки лазять.
- Назвався грибом – лізь у кіш.
- Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.
- На злодієві шапка горить.
- На ловця і звір біжить.
- На нема й суду нема.
- Наскочила коса на камінь.
- На тобі, небоже, що мені негоже.
- Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
- На чужий коровай рота не роззявляй.
- Не будь тим, що моркву риє.
- Не вартий дірки від бублика
- Не все те золото, що блищить.
- Не вчи рибу плавати.
- Не кажи гоп, поки не перескочиш.
- Не копай іншому ями, бо сам упадеш.
- Не лізь поперед батька в пекло.
- Не святі горшки ліплять.
- Не страши кота салом.
- Не сунь носа до чужого проса.
- Не такий страшний чорт, як його малюють.
- Не так сталося, як гадалося.
- Не так хутко робиться, як мовиться.
- Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
- Не хвались ідучи на торг, а хвались ідучи з торгу.
- Ні в тин, ні в ворота.
- Ні кує, ні меле.
- Ні пава, ні ґава.
- Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться.
- Ніс вище губи носить.
- Носиться, як дурень з писаною торбою.
- Обідрали, як молоденьку липку.
- Облизня спіймав.
- Обоє рябоє.
- Овечку стрижуть, а баран трясеться.
- Одна бджола мало меду наносить.
- Одна дяка, що за рибу, що за рака.
- Одна ластівка не робить весни.
- Одним пальцем і голку не вдержиш.
- Одного поля ягода.
- Пам’ятатимеш до нових віників.
- Паршива вівця все стадо запоганить.
- Перемелеться лихо – добро буде.
- Під лежачий камінь вода не тече,
- Піймав куцого за хвіст.
- Після бійки кулаками не махають.
- Пішов по шерсть, та повернувся острижений.
- Плаває, як вареник у маслі.
- По бороді текло, а в роті сухо було.
- Поживемо – побачимо.
- Помалу їдь, то далі будеш.
- Поможе, як мертвому кадило.
- Попав пальцем у небо.
- Поспішиш -людей насмішиш.
- Почав обід – мовчу, як кіт.
- Правда очі коле.
- Прийде коза до воза.
- Про вовка помовка, а вовк до хати.
- Продав кота в мішку.
- Пропало, як з воза впало.
- Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.
- Раз,та гаразд.
- Робить, як мокре горить.
- Робота не вовк, в ліс не втече.
- Родичів багато, та ніде пообідати.
- Рот не город – не загородиш.
- Сам собі пан.
- Свої люди – помиримось.
- Своя губа ближче.
- Семеро одного не ждуть.
- Силою не бути милою.
- Ситий голодному не товариш.
- Сказаного і сокирою не вирубаєш.
- Скільки вб’єш, стільки й в’їдеш.
- Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.
- Старий кінь борозни не зіпсує.
- Старий кіт, а масло любить.
- Старого лиса не виманиш з лісу.
- Страх має великі очі.
- Стук-грюк, аби з рук.
- Там добре, де нас нема.
- Терпи, козаче, отаманом будеш.
- Тиха вода греблю рве.
- У страху очі великі.
- Усього буває на віку – і по спині, і по боку,
- Ухопив місяця зубами.
- У чужій кошарі овець не розведеш.
- Хіба все те вовк, що сіре?
- Хліб їж, а правду ріж.
- Хліб та вода – козацька їда.
- Хоч бачить око, та зуб не йме.
- Хоч біс, аби яйця ніс.
- Хоч близько, та слизько.
- Хоч гірше, аби інше.
- Хоч дурний, та хитрий.
- Хто в ліс, а хто по дрова поліз.
- Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.
- Хто меч підійме, той від меча й загине.
- Хто мовчить, той трьох навчить.
- Хто як постелить, так і виспиться.
- Це ще вилами по воді писано.
- Цяця, цяця та в кишеню.
- Час- це гроші. Через дорогу навприсядки.
- Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.
- Чує дзвін, та не знає, звідки він.
- Чужа душа – темний ліс
- Чужа хата – гірше ката.
- Чужий кожух не гріє.
- Шкурка вичинки не варта.
- Шукай вітру в полі.
- Щедрий на батьківські гроші.
- Що бог не дав, то все в торбу.
- Що написано пером, того не виволочеш волом.
- Що сіре, те й вовк.
- Язик без кісток, що хоче лопоче.
- Язик до Києва доведе.
- Як відкусиш багато – ковтнеш мало.
- Як гукнеш, так і відгукнеться.
- Як дбаєш, так і маєш.
- Яке коріння, таке й насіння.
- Як з неба впав.
- Який їхав, таку й здибав.
- Який Сава,така й слава.
- Який харч, така й робота.
- Як кіт наплакав.
- Як корова язиком злизала.
- Ясла до коней не ходять.
Бонус
- Багато грому – мало дощу
- Вітер віє і не знає, що погоду він міняє.
- Вовка ноги годують
- Вода в решеті не встоїться.
- Вода з вогнем не товариші.
- Всі ріки до моря ведуть.
- Вчорашньої води не доженеш.
- Глибока вода не каламутиться.
- Гостре словечко колить сердечко.
- Де верба, там і вода.
- Де один грибок, там цілий вінок.
- Добре слово будує, а зле руйнує.
- Добре слово краще за цукор і мед.
- З вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.
- За словом в кишеню не полізе.
- Земля найбагатша, вода найсильніша.
- Знаєш – кажи, а не знаєш – мовчи.
- І від солодких слів буває гірко.
- І гриба знайти треба мати щастя.
- І на вовка буває пригода.
- Кожний дубок хвалить свій чубок.
- Краще почервоніти, як посиніти.
- Ласкаве слово, що весняний день.
- Люди дякують дощеві, а подорожній лає.
- Назвався грибом – лізь у кошик.
- Не кидай слів на вітер.
- Не мни слова, говори просто.
- Нема тіні без світла.
- Один скаже, другий прикаже,
- Одне дерево ще не ліс.
- Одне приємне слово наче сад цвіте.
- Пар костей не ломить.
- Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.
- Розумній голові досить двох слів.
- Сади деревину – будеш їсти садовину.
- Сказав, та не зав’язав.
- Сказане слово – срібло, а мовчання – золото.
- Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить.
- Слова щирого вітання дорожчі за частування.
- Слово – не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.
- Слово не полова, язик не помело.
- Слово не стріла, а ранить глибоко.
- Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
- Сонця в мішок не зловиш.
- Тепле слово і в мороз зігріє.
- Тепле слово і кішці приємне.
- Тиха вода людей топить, а швидка – тільки лякає.
- Холодним словом серця не запалиш.
- Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
- Хто змок, той води не боїться.
- Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
- Шабля ранить тіло, а слова душу.
- Як овечка: не мовить ні словечка.
- Джерело kozakorium.com
