Майор міліції Олександр Співачук став одним з перших добровольців, які вирушили відстоювати цілісність нашої держави на сході країни. 32-річний чоловік, який раніше працював слідчим в обласному управлінні міліції, вступив до лав батальйону «Миротворець» у перші дні його створення. Брав безпосередню участь в охороні правопорядку в Слов’янську, Дзержинську, в районі Горлівки та інших населених пунктах Донецької області.
Зв‘язок з Олександром перервався після фатального бою під Іловайськом Донецької області 28 серпня 2014 року, який увійшов в історію як Іловайський котел.
Його сестра Наталія згадувала: «Останній дзвінок від Саші прозвучав 28 серпня 2014 року. Він подзвонив сестрі і сказав: «Наташа, я загубив той папірчик, де були записані ваші телефони, то якщо хтось буде дзвонити і казати, що я загинув – не вірте!», і тут зв’язок обірвався».
Майже півроку Олександра шукали, як безвісти зниклого. Його фотографії розповсюджувалися у соціальних мережах, колеги-правоохоронці збирали інформацію з усіх можливих джерел. Лише у результаті співставлення аналізів ДНК вдалося з‘ясувати, що Олександр Співачук загинув і похований, як невідомий захисник, на одному з кладовищ Дніпропетровська під номером 6932.
12 грудня 2016 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Оксана Заворотнюк за позовом 69-річного батька загиблого, Володимира Співачука, встановила юридичний факт загибелі Співачука Олександра Володимировича, 9 березня 1982 року народження, при виконанні обов’язків військової служби 29 серпня 2014 року на території Донецької області в місті Іловайськ, Україна, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України