У цей день, 29 березня, 1919 року командир дієвої армії Української народної республіки Симон Петлюра «дав» телеграму з Шепетівки про взяття його військами міста Бердичева й продовження наступу на Київ. У боях за Бердичів 24 – 29 березня 1919 року Січові Стрільці втратили майже третину особового складу і половину офіцерів. Відступивши з-під Бердичева, вони упродовж квітня обороняли Шепетівку, як стратегічний залізничний вузол. У другій половині квітня 1919 року в районі Шепетівки розгорнулися жорстокі бої. Частини 1-ї та 2-ї Українських радянських дивізій 7 травня захопили містечко. Загалом в час визвольних змагань 1917-1920 років щонайменше 18 разів влада у Шепетівці переходила з рук в руки.
У 1831 році Волинь та Поділля охоплює епідемія холери, яка почалась в липні 1830 року. У селі Нетішині 29 березня було зафіксовано перших хворих. Точних даних про захворювання та смертність нема, але відомо, наприклад, що в невеликому селі Подосах на Бердичівщині, від холери щоденно вмирало до 8 осіб. Поширенню холери сприяла російсько-турецька війна, коли військо почало повертатися з бойових дій. Холера свого апогею досягла в Україні 1831 року.
У 1944 році 29 березня 237 стрілецька дивізія 380-ї армії 1-го Українського фронту від нацистів визволила Чугор, Чабанівку, Рункошів, Грушку, Кривчани, Гораївку та Стару Ушицю. За час окупації зі Старої Ушиці гітлерівці вивезли понад тисячу голів худоби. Збитки, заподіяні селу, становили 11 мільйонів карбованців.
Цього дня у 1983 році Кам’янець-Подільський відвідав Павло Загребельний український письменник та на той час депутат Верховної Ради СРСР. Він зустрівся зі студентами та викладачами педагогічного інституту.
У 2012 році 29 березня у Ватикані розсекретили документи які стосуються історії Кам’янця-Подільського. Ватикан оприлюднив архівні матеріали про російського царя та московського патріарха. Серед матеріалів експозиції на огляд було виставлено лист російського царя Олексія Михайловича Папі Клименту X стосовно захоплення турками Кам’янця-Подільського.У тексті зазначається, що мусульмани загрожували не лише Києву, але й усій Європі. Далі – прохання використовувати “авторитет духовний” і створити “святу лігу” європейських государів проти турецького султана.
Юна МІТРАШКО
