27 червня 1900 року народився український актор Олександр Сердюк

27 Червня 2019 10:26

«В спальні у нас стояло широченне ліжко. Праворуч — мама, ліворуч — батько, я — посередині, і батько читає мені напам’ять «Гайдамаків» Шевченка. Я слухав. І це справляло на мене колосальне враження. А коли доходило до епізоду, як Гонта убиває своїх синів, то зі мною вже була ледь не істерика, мама заспокоювала як могла. Та хоч я і плакав, однак усе просив батька читати мені ще.

Отож мову українську вивчав під час батькового читання Шевченка. Та мені й у голову не могло прийти говорити з батьком російською…» — так згадував Лесь Сердюк свого батька  – актора театру і кіно Олександра Івановича Сердюка.

Якщо чесно, Леся Олександровича, народного улюбленця, колоритного козарлюгу з чіпким крицевим поглядом, — нині знають більше, ніж його батька.

Однак сам Олександр Сердюк — актор, режисер, педагог, народний артист СРСР — також був обдарованим і впізнаваним: створені ним образи героїчного та характерного плану надовго запам’яталися багатьом глядачам.

Олексндр Іванович  Сердюк народився 27 червня 1900 р. в с. Бзів (нині Баришівський район на Київщині), в селянські родині.

1919р. закінчив Державний музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка. У 1919-22р.р. служив у театрі ім.Т.Шевченка, у 1922-34р.р. – в театрі «Березіль» Леся Курбаса. Був мистецьким керівником Харківського театру ім.Т.Шевченка. Від 1958 р. — професор Харківського театрального інституту (нині Університет мистецтв).

Помер О.І.Сердюк  14 грудня 1988 р. в Харкові.

Лесь Сердюк в одному з інтерв’ю згадував: «Батько відчував, що сили вже не ті. І якось, коли я приїхав додому у Харків, він попросив: «Піди, сину, подивись, як я граю, може, мені вже пора йти?»

Він грав у одній арбузовській п’єсі. Я щиро пам’ятаю, що це була роль-сповідь батька перед своїм сином (його грав Григорій Гладій). І це було настільки боляче, відверто. Просто до сліз. Саме тоді мені й здалось, що це одна з його останніх робіт…» 

Серед найкращих ролей О.Сердюка — Барон («Жакерія», за П. Меріме), граф Шарль («Євгенія Ґранде» за О. Бальзаком), Клавдій («Гамлет» В. Шекспіра); Сава Чалий (в однойменній драмі І. Карпенка-Карого), Мокій («Мина Мазайло» М. Куліша), Командор («Камінний господар» Л. Українки), Богун  («Богдан Хмельницький» О.Корнійчука).

Відомі кіноролі О.Сердюка: Семен Неживий («Коліївщина»), Назар  («Назар Стодоля»), Андрій («Запорожець за Дунаєм») та багато інших.

А закінчимо ми цю коротку розповідь про актора Олександра Сердюка словами його сина Леся. Дуже важливими, на нашу думку:« Він був дуже справедливою і чесною людиною»…