Два тижні тому в Полонному стартувала літня польова археологічна школа. Нагадаємо, реалізація цього проекту – результат перемоги громади у конкурсі «Малі міста — великі враження» Міністерства культури України. Наразі археологи та волонтери працюють тут над дослідженням підземної споруди на вулиці Пушкіна, 6. І вже зробили чимало важливих для розуміння історії міста відкриттів.
«Цю підземну споруду виявили під час копання траншеї під септик, – розповідає сайту «Є» Павло Нечитайло, кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України. – Ще у 2008 році її попереднє обстеження здійснили місцеві краєзнавці під керівництвом Олександра Дрегала-Соколовського».
Саме пан Олександр для ширшого дослідження цієї підземної споруди запросив ще тоді, у 2008-у році, Богдана Рідуша – нині професора Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича, та тоді ще аспіранта Києво-Могилянської академії, а нині кандидата історичних наук, керівника Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павла Нечитайла. І вже через роки полончани вирішили знову таки повернутися до дослідження цього підземелля.
«Надзвичайно цікава споруда, – ділиться враженнями від досліджень археолог Павло Нечитайло. – Це підземний об’єкт галерейного типу, розташований на території приватної садиби на глибині двох метрів від рівня сучасної денної поверхні. Мурований з тридцятисантиметрової цегли ще польського зразка. За часів Російської імперії така уже не використовувалася. Тут ми натрапили на дві галереї, поєднані між собою. Одна – довжиною 15, а інша – 8 метрів».
Павло Нечитайло каже, що, швидше за все, ця споруда використовувалася як підвальний склад для провіанту, зведений у ХVIII столітті. Основною версією, якої притримуються науковці, є та, яку свого часу висунув відомий український історик та археолог, уродженець Полонного Сергій Пивоваров.
«У 1706 році місто Полонне було віддане князю Олександру Меншикову, і під час Великої Північної війни (російсько-шведської) він зайнявся розширенням Полонської фортеці, яка слугувала базою для російських військ, – каже Павло Нечитайло. – Війська потребували великої кількості складів, зокрема, і для провіанту. Тож, швидше за все, у цій підземній споруді, саме провіант і зберігали».
Читайте також: Двоповерхове житло та гончарні печі: чим здивували дослідження трипільського поселення на Кам’янеччині.
Досліджуючи підземелля, археологи натрапили і на знахідки, які свідчать про те, що споруда може датуватися саме першою половиною ХVIII століття. Зокрема, фрагменти гончарного посуду, а також пічні кахлі того періоду. Вони, каже Павло Нечитайло, часто потрапляли до будівельної засипки зі сміттям. А ще знайшли два надзвичайно гарних фрагменти келихів також ХVIII століття.
Наразі дослідження підземного об’єкта тривають. Археологи мають відкрили споруду в повну довжину і вже наближаються до її автентичного входу, який поки що засипаний.
«Хоча на Хмельниччині і є подібні підземелля з нішами, усі вони групуються на територіях ринкових площ. І усі мають стосунок саме до торгівлі. А це підземелля, яке ми наразі досліджуємо, хоч і використовувалося як погріб, але саме як погріб військового призначення. До того ж він досить раннього періоду. А це велика рідкість. І якщо нам вдасться довести, що споруда таки має відношення до подій Північної війни, то це можуть бути важливі для Поділля та Волині відкриття», – зазначає Павло Нечитайло.
І додає, що Полонне – унікальне місто. Не лише своїми підземними спорудами, а й людьми: «Надзвичайно приємно, що влада, власне, ініціювала цей проект, розуміючи його важливість. Оскільки Полонне багате на загадкові підземелля, то їх обов’язково варто досліджувати та вивчати. Вдвічі приємніше, що до розкопок долучилися і місцеві волонтери, які допомагають нам піднімати з підземель тонни грунту».
Окрім дослідження підземної споруди на вулиці Пушкіна, археологам вдалося цілком випадково натрапити в Полонному на ще один підвал – на вулиці Наталії Говорун.
«Тут прокладали траншею, і під час цих робіт утворилося провалля. Як виявилося, це також підвал. Мабуть, понад 60-70 років він був під землею. Саме у цьому підвалі ми знайшли цеглу одного з власників Полонного (часів першої чверті ХІХ століття) – Тадеуша Валевського. Про це свідчать вензелі на цеглинах, виявлених в склепіннях і стінах ходу. Також тут ми натрапили велику кількість аптечної тари», – каже Павло Нечитайло.
В майбутньому ці підземелля стануть одними із серії підземних об’єктів, які складатимуть туристичну мапу Полонного. Адже місто по-праву може стати центром підземного туризму Поділля та Волині. Після розчищення та облаштування у відповідності до заходів безпеки, тут чекатимуть на туристів.
