24 жовтня 1925 року в Проскурові (нині Хмельницький) відбулось відкриття державного драматичного театру. Згідно з газетними повідомленнями того часу, ця подія викликала багато позитивних емоцій у жителів міста. Зокрема, про цю подію повідомляла газета «Червоний кордон»: «…відкриття відбулося 24 жовтня 1925 року, що стало справжнім святому для проскурівчан. Це перший театр такого типу на Поділлі, який увійшов до загальної мережі театрів України». Розташувався він у приміщення на вулиці Проскурівській, 43. Зараз в цій будівлі знаходиться Хмельницький міський будинок культури.
Цього дня у 1924 році 32 слухачі, які навчалися у Вінниці приїхали до Кам’янця-Подільського, щоб продовжити навчання в місцевому інституті народної освіти. Серед прибулих були майбутній письменник Олексій Леонардович Кундзіч, майбутній літературознавець і критик Давид Демидович Копиця, майбутній кандидат педагогічних наук, відповідальний редактор газети «Радянська освіта» Костянтин Федорович Присяжнюк.
У 1981 році 24 жовтня почалося заповнення Дністровського водоймища. У липні 1987 року воно досягло того рівня, який маємо сьогодні. Перші два агрегати Дністровської гідроелектростанції із шести дали струм у грудні 1981 року. 27 жовтня 1981 року у зв’язку із затопленням знято з обліку села Конилівка та Кривчани Староушицької селищної ради, Бакота та Студениця Колодіївської сільської ради. Із зони затоплення Дністровського гідровузла планувалося вивезти типові для Поділля споруди на Карвасари, але проєкт так і не вдалося реалізувати. Загалом, у результаті реалізації проєкту з будівництва Дністровського гідровузла, переселенню підлягало 7486 дворів із 63 сіл Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей. Людей, які жили у селах попередили про виселення: комусь дали житло, для когось була передбачена компенсацію на побудову нового. Але всі будинки в селах, перед затопленням, люди повинні були зруйнувати, територію зачистити. Тому жодного села на дні Дністра вже немає.
24 жовтня 2017 року в зоні проведення ООС загинув 19-річний Ілля Стецун, уродженець села Любомирівка Новоушицького району. Чоловік був на контрактній службі у Збройних Силах України. Служив у 9-му окремому мотопіхотному батальйоні (59-а окрема мотопіхотна бригада). Загинув внаслідок мінометного обстрілу в районі села Водяне, Волноваського району на Донеччині.
