У культурному літописі області, 2 січня позначене відкриттям шкіл, музеїв та днем народження відомого митця.
2 січня 1612 року в Панівцях під Кам’янцемвідбулися похорони (23 грудня 1611 року за старим стилем) кам’янецького старости Яна Потоцького. Цю подію відображено в «Кам’янецькій хроніці» вірменських священиків Агопа й Аксента: «Подивитися на ці похорони їздило багато людей, і я, грішний отець Агоп, теж їздив з отцем Торосом».
У 1920 році 2 січня до Кам’янця-Подільського, зайнятого 16 листопада 1919 року поляками, прибув із Чорткова штаб групи польських військ Подільського фронтуна чолі з командиром дивізії генералом Франтішеком Крайовським для репрезентації найвищої польської військової влади на Поділлі. На зустрічі з головноуповноваженим уряду Української Народної Республіки Іваном Огієнком генерал Крайовський заявив про свій намір усунути всі кривди, заподіяні польською місцевою владою українському населенню.
2 січня того ж 1920 року в Кам’янці-Подільському польська влада арештувала міського голову — українця М. Килимника. На протест Івана Огієнка його випустили з-під арешту того ж таки дня.
Після встановлення радянської влади в Сатанові почалося переслідування духовенства. Так, 1923 року перебував під слідством за підозрою в шпигунстві римо-католицький священик Ян Ладиго, який від 1902 року був адміністратором парафії Пресвятої Трійці в містечку Сатанів. Незабаром зі священика зняли обвинувачення, проте 1924 року він притягувався до суду за те, що «повінчав молодих, які не зареєструвалися в загсі», але був виправданий. 2 січня 1930 року священика заарештували співробітники Сатанівського прикордонного загону. Його притягнули до слідства у груповій справі духовенства та віруючих Римо-католицької церкви та відправили до Харківської в’язниці. 27—30 червня 1930 року відбувся закритий судовий процес, на якому Ян Ладиго був засуджений до п’яти років виправно-трудових таборів.
У 1992 році засновано Кам’янець-Подільську дитячу хорову школу — третю в Україні (після Львівської та Мукачівської). Першим директором школи призначено Івана Михайловича Нетечу, який обіймає цю посаду і до сьогодні.
В цей день виповнюється 33 роки з часу заснування Хмельницького обласного художнього музею. Він був заснований у 1986 р. Проте для відвідувачів його двері відчинилися лише через 6 років: стільки часу тривала реконструкція старовинного будинку, зведеного на початку ХХ століття для Проскурівського відділення Південно-Російського промислового банку. Музей був створений без початкової колекції. Її формування відбувалось поступово. Сьогодні колекція музею налічує близько 7 тисяч творів мистецтва.
2 січня 1948 року народився відомий хмельничанин, художник-монументаліст, живописець – Микола Іванович Мазур. Його донька, Оксана Мазур, зазначає, що насправді Микола Іванович народився 9 грудня 1947-го, але в паспорті записали саме 2 січня. За свою мистецьку діяльність Микола Іванович нагороджений Орденом “За заслуги” ІІІ ступеня, знаком Почесної відзнаки “За заслуги перед Хмельниччиною”, був визнаний “Людиною року” в номінаціях “Митець”, “Духовність”, присвоєно звання “Почесний громадянин міста Хмельницького”.
Народився митець у Кущівському зернорадгоспі Краснодарського краю Росії в українській родині із чернігівським корінням. Під час навчання в Одеському художньому училищі познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Людмилою Савчишин. Разом із нею, у серпні 1968 року, двадцятирічним юнаком приїхав до Хмельницького.
З 1968 викладав у Хмельницькій дитячій художній школі, з 1973 року — її директор. З 2002 р. — старший викладач відділення «Дизайн» Хмельницького державного університету, з 2006 — керівник навчально-творчої майстерні ХНУ.
Його металеві скульптури прикрашають набережну річки Случ у місті Старокостянтинові, сквери, парки та площі Хмельницького, центральні площі міста Мирного в Якутії.
Твори зберігаються в музеях міст Хмельницького, Вінниці, Чернівців, Одеси, Силістри (Болгарія), Бора, Белграда (Сербія), Модесто (США), в приватних колекціях в Україні, Росії, Бельгії, Болгарії, Ізраїлі, Канаді, Німеччині, Литві, Польщі, Сербії, США. 10 жовтня 2015 року на 68-му році життяМикола Мазур помер.
2 січня 2019 року сайт “Є” писав про те, як полончани записали емоційно-патріотичне відео до новорічно-різдвяних свят полоненим на той час українським морякам, воїнам та ветеранам АТО та ООС. Ініціатором акції став волонтерський рух «Твори добро – даруй надію».Вони відтворили спалахами ліхтариків контури тризуба, якоря та серця. На це зголосилася понад сотня небайдужих полончан. Подібний флешмоб-привітання воїнам від жителів Полонного містяни організовують уже вдруге: раніше разом зі словами вдячності вони відтворили сяючу ялинку.
Юна МІТРАШКО, Ірина ОЛІЙНИК