29 липня 1865 року народився Митрополит Андрей Шептицький

29 Липня 2020 09:34

Великий українець, який зробив для української Церкви, та
й загалом для України, стільки, скільки мало хто взагалі у нашій історії.

Граф Роман Марія Александер Шептицький, людина  з блискучою освітою та неймовірними перспективами
– відмовився від усіх досягнень і принад  світського життя на користь життя монашого, заради
служіння Богові й своєму народові.

Один з найбагатших людей у Галичині, чиї статки
оцінювались у 611 млн крон ( за нинішніми мірками – близько 1,8 млрд доларів) –
Андрей Шептицький левову частку свого багатства скеровував на благодійність.
Заснував Український Національний Музей, для якого купив у 1905 р. приміщення
за 34 000 доларів. Придбав будівлю для художньої школи Олекси Новаківського,
майстерень М. Сосенка та О.Курила. На утримання сиротинців передав понад 1 млн доларів.
Підтримував багатьох молодих українських науковців та митців, серед них  -М.Грушевського.

І це лише невелика частина благодійності та меценатства
Митрополита….

Ставши Предстоятелем Української Греко-Католицької  Церкви, звернувся до вірян зі словами, в яких
– його життєве і душпастирське кредо:«Від
сеї хвилі я, з приказу Христа, маю бути не лиш Вашим братом, але Вашим
пастирем, Вашим вітцем; маю вже лиш для Вас жити, для Вас з цілого серця і з
цілої душі працювати, для Вас все посвятити, за Вас, як буде того треба, життє
своє положити».

Пропонуємо вашій увазі деякі висловлювання Митрополита,
які свідчать про високі духовні якості та переконання духовного лідера
української нації. Вони актуальні й нині.

1.Браття мої милі!
Коли любите свої діти і свій нарід, коли дбаєте о щастє і здоровлє, жийте
морально, не убивайте самі себе, не убивайте своїх дітей, не марнуйте
неморальністю основних, фізичних сил народних! Бійтеся гріха, бійтеся дочасної
і вічної кари Божої, бійтеся тих страшних наслідків, які наносить неморальність
на кождого зосібна, на родину, на цілий народ!

2.Чоловік лінивий, до праці тяжкий, буде тягарем і для
родини, і для цілої громади; не лишень маєток змарнує, але через лінивство
стане з часом нездатним до праці, бо за лінивством увійде в його душу всяка
гниль і всяка нечистота моральна.

3. Ані багатство, ані влада, ані могутність і сила не
окупить глупоти й не заступить мудрости; без мудрости сила чи значення буде в
найліпшім разі робити враження якогось фізичного рідкісного явища, а лише
мудрість буде імпонуючим духовним людським явищем.

4. Спільне добро чинить із людей одне тіло, а якраз те
спільне добро є основою всякої любови. Почуття й свідомість цього спільного
добра, яке лучить людей, веде людину до зрозуміння, що загальне добро – то її
власне добро, а ближні її – то наче вона сама! І тому тією самою любов’ю, якою
людина сама себе любить, мусить вона любити й ціле людство.

5. Чи я лікар, чи я хлібороб, чи я політик, щоби питати
про здоровлє, про добрий бит та просвіту? Ні! Я не лікар, не хлібороб, ані
політик, я отець! А вітцеви нічого не є чуже, що синів, дітей єго обходить.

6. Жодна людина не має природного права керувати іншою
людиною проти її волі. Тому влада має формуватися на основі вільних і свідомих
виборів.

7.Жити за совістю – важливіше за будь-які віросповідання.

9. Найголовніший чинник єдності – українська мова. 10.
Головна загроза українському народу – язва москвофільства.

11. Не треба Україні інших ворогів, коли самі українці
українцям ворогами, що себе взаємно ненавидять і навіть не стидаються вже тої
ненависти.

12. Три головні завдання українського народу: 1)
досягнення правдивого і  сталого щастя,
2) посилення єдності, 3) захист зовнішніх кордонів.

13. Легше часом кров пролити в однiй хвилi ентузiазму,
нiж довгi роки з трудом виконувати обов’язки, зносити спеку дня i жар сонця,
злобу людей i ненависть ворогiв, брак довiр’я своїх i недостачу помочi вiд
найближчих; i серед такої працi аж до кiнця виконувати своє завдання, не
чекаючи лаврiв перед перемогою, анi винагороди перед заслугою.

14. Злочин, скоєний в ім’я патріотизму єсть тим більшим
злочином проти народу, чим більше може подобатися, чим більше може бути
приводом до похвалювання, до втіхи з того, що єсть злом. Кожний злочин
патріотичний, чим більше може подобатися погано зрозумілому патріотизмові єсть
спокусою, силою, котра бодай веде народ до такого стану, в котрім поняття добра
і зла затираються, мішаються і заступаються взаємно. Дорогою тою, що низькому,
погано зрозумілому і чуттєвому патріотизмові подобається, шириться зараза, що
пожирає найліпші, бо найблагородніші народні сили.

15. Ключ до перетворення України знаходиться в ній самій.
Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в нашій волі змінити себе.

Перечитаймо уважно ці слова. В них зосереджено  світоглядні цінності Людини, Християнина, Українця:
правдива віра, любов до ближнього, національлний патріотизм. Зповіти
Митрополита  невмирущі, бо дають нам сили
ставати і залишатися Людьми, Християнами, Українцями

«Рідна країна»