ye.ua
У Хмельницькому визначились із переможцем конкурсу на кращий проект пам’ятника «Небесній сотні»
Сьогодні, 29 жовтня, нарешті закінчилась епопея із визначенням переможця конкурсу на кращий проект пам’ятника «Небесній сотні» у Хмельницькому. Закритим голосуванням журі обрало проект-переможець: 17 із 21 члена журі віддали свої голоси за роботу під номером 2503 – «Молитва «Небесній сотні». У «Книзі відгуків і пропозицій», в якій усі бажаючі могли залишити свої відгуки про представлені на розсуд громадськості конкурсні проекти, ця робота теж була серед фаворитів. Після підбиття підсумків голосування відповідальний секретар конкурсу та секретар журі Захар Пилипчук розкрив інтригу авторства проекта-переможця: його створив молодий хмельницький скульптор, зять знаного подільського художника Миколи Мазура Роман Албул. У пояснювальній записці до свого проекту він охарактеризував свою роботу «Молитва «Небесній сотні» так:
«Молитва Папи Римського за Україну, після якої він випустив голубів – символ миру, невинної душі і світлої молитви до Бога. Вражаючий епізод нападу на випущених голубів ворони і чайки, а також їх порятунок від хижаків стали символом перемоги України у боротьбі. Саме це лягло в основу ідеї пам’ятника «Молитва за Небесну сотню». Добро завжди переможе наймогутніше зло. Життєстверджуюча ідея подолає смерть. Подоланий хижак-ворон падає у безодню, а голуб злітає догори. Загиблі сини і доньки, батьки і матері навіки стали героями, а герої не вмирають. На крилах символу всепереможного добра і слави, вони возносяться до зірок. У скульптурі це символізують рельєфи на крилах голуба. Оголена фігура, з іншого боку скульптури, що возноситься у небеса, торкаючись простягнутою рукою зірок, – це беззбройна, вільна, чиста душа. Це очищення від скверни, вознесіння над дріб’язковими проблемами заради всеохоплюючої ідеї.
Загалом, форма пам’ятнику – свіча. Свіча пам’яті, вогонь, що долає морок, іскра, від якої спалахує вогнище у душах мільйонів. Пластично переплетені крила птахів, фігура складають образ полум’я. Життя людини подібне до полум’я свічки – один необережний рух, подих і воно згасне на віки, але з іскри народжується пожежа, яку не зупинити. І доки у серцях і душах горить вогонь совісті, честі і справедливості, доти житиме пам’ять героїв, що поклали своє життя на служіння Громаді заради майбутнього України».
Загалом у виставковій залі Хмельницької дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, що на вулиці Проскурівській, 65, на розсуд громадськості та членів журі були представлені десять робіт. Однак брали участь у конкурсі лише сім: одна – «Мамина вишня. Батькова яблуня» не пройшла реєстрацію в управлінні архітектури та містобудування, дві («Людина, яка прагне у небо» та «Боєць, який, падаючи, опирається рукою до землі») – не відповідали вимогам конкурсу – не мали макетів.
