liga.net
ОПОРА оприлюднила результати дослідження діяльності органів місцевого самоврядування.
Протягом чотирьох місяців учасники проекту «Індекс публічності місцевого самоврядування» оцінювали рівень відкритості, прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування усіх українських обласних центрів (окрім АР Крим, в Донецькій та Луганській областях дослідження проводилося не в обласних центрах — прим. авт.), а саме — міського голови, виконавчих органів та депутатського корпусу міських рад. За результатами дослідження склали індекс публічності місцевого самоврядування.
Серед трьох складових місцевої влади у Хмельницькому найкращі показники у міського голови Сергія Мельника. Із показником у 63% (задовільний рівень публічності) він посідає третє місце. На першому — міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, на другому — виконуючий обов’язки міського голови Вінниці Віктор Могрунов.
«Хмельничани мають можливість спілкуватися з очільником міста. Особисті прийоми проводяться у Центрі надання адміністративних послуг, у ЖЕКах, навчальних чи медичних закладах. Крім того, на сайті міської ради є можливість дистанційного звернення громадян, – розповідає відповідальний партнер громадянської мережі ОПОРА у Хмельницькій області Михайло Цимбалюк. – Однак не практикуються зустрічі з ініціативними групами громадян, звіти міського голови на відкритих зустрічах перед громадою».
Виконавчі органи Хмельницької міської ради теж демонструють задовільний рівень (65%) і поділяють третю сходинку разом з Вінницею. У лідерах знову Івано-Франківськ, на другому місці — Київ.
Депутатський корпус жодної з міських рад не продемонстрував хоча б задовільного рівня публічності. Депутати Івано-Франківської та Вінницької міських рад набрали лише 55% від максимального стандарту. Депутати ж Хмельницької ради із показником у 33% поступаються навіть депутатам попереднього скликання.
«На сайті міської ради про депутатів мало інформації — лише прізвища, адреси місця роботи, номери стаціонарних телефонів, і то не всіх. Немає біографічних довідок, фотографій, інформації про майновий стан, витрачання коштів на депутатську діяльність, – розповідає Михайло Цимбалюк. – Депутати не звітують про свою діяльність перед виборцями, також не оприлюднюються результати поіменного голосування під час сесії».
За результатами трьох показників (публічність мера, депутатів та виконавчих органів) складено загальний індекс публічності міста. Хмельницький із 53% посідає сьоме місце у рейтингу.
Під час прес-конференції, присвяченій результатам дослідження, активісти ОПОРИ одразу ж запропонували деякі рекомендації щодо покращення роботи міської ради та полегшення доступу хмельничан до інформації.
«Цікаво було б бачити, як голосує кожен депутат за те чи інше питання. Наприклад, на сайті Луцької міської ради біля кожного рішення є така інформація. Досить важко розібратися на сайті, наприклад, як потрапити на комісію чи включити якусь громадську ініціативу у порядок денний. Інформація має подаватися доступно. Тобто, слід подавати не весь закон «Про доступ до публічної інформації», у якому можна заплутатися, а найважливіші витяги з нього, щоб проста людина могла швидко розібратися», – запропонував активіст громадянської мережі ОПОРА та руху ЧЕСНО Олег Черненко.
Керуюча справами виконавчого комітету Хмельницької міської ради Людмила Черевченко пояснила, що розробка кращого сайту та ведення онлайн-трансляцій сесій міської ради впирається у нестачу коштів. Однак міська влада, яка ще в 2011 році впровадила систему управління якості, працює над подоланням недоліків та збільшенням рівня публічності власної роботи, запевнила вона.
