desktopwallpaper-s.com
«Гори! Життя — єдина мить,
Для смерті ж — вічність ціла».
Олександр Олесь
У народі 4-те грудня здавна пов’язували з початком зими. Вважалося, якщо сніг випаде до Введення – він обов’язково розтане, а якщо після свята, то ляже зима. Для того ж, щоб знати, якою буде погода під час усіх зимових свят, якраз на Введення підмічали: “Якщо цього дня мороз – морозними будуть і Різдвяні свята, а тепло – всі свята будуть теплими”.
За церковним календарем 4 грудня відзначається одне з найбільших релігійних свят — Введення в храм Пресвятої Богородиці на спомин про чудесне Введення Пресвятої Богородиці в Єрусалимський храм – її посвяту Богові.
Іменинники 4 грудня: Марія і Олександр
4 грудня народились:
1878 — Олександр Олесь (Кандиба Олександр Іванович) – український поет. Автор збірок «З журбою радість обнялась», «Поезії».
«Сміються, плачуть солов’ї Ти не дивись, що буде там, І б’ють піснями в груди: Чи забуття, чи зрада: “Цілуй, цілуй, цілуй її — Весна іде назустріч вам, Знов молодість не буде! Весна в сей час вам рада»
(Олександр Олесь)
Події 4 грудня:
1638 — після поразки козацького повстання під проводом Я. Остряниці і Д. Гуні козацька рада ухвалила в урочищі Маслів Став «Ординації Війська Запорізького реєстрового», тобто, Устав.
1941 — у Семипалатинську (Казахстан) розпочав творчу діяльність евакуйований з Києва український академічний драматичний театр імені І.Франка.
4 грудня відзначають:
- Введення в храм Пресвятої Богородиці
- День інформатики
Чи знаєте ви, що:
Своє друге ім’я — Олесь — Олександр Кандиба отримав від майбутньої дружини. Влітку 1906 року Олесь разом із студенткою Бестужівських курсів Петербурга Вірою Свадковською мандрував Кримом. Ця приємна подоріж сприяла фізичному й моральному оздоровленню Саме тут поет уклав свою першу книгу „З журбою радість обнялась”. І саме в Криму Віра Свадковська почала називати Олександра ніжно й ласкаво – Олесь, давши життя його літературному псевдоніму. Тоді ж поет писав:
Те ім’я, що мені дала Ти
У дні, осяяні Тобою,
У сні, і вільне, і крилате
Літа і в’ється наді мною.
Його прийму я в свою душу,
Зіллю з своєю кров’ю.
На початку 1907 року, уже після виходу збірки, в одному з листів він звертається до дружини: „Чи ти думала, що наша книжка буде мати такий успіх, а ім’я, дане Тобою, зробиться символом кохання”.
Як зазначав Микола Зеров, „Олесю не довелося завойовувати своєї поетичної слави. Вона сама прийшла до нього на другий день після виходу з друку першої книжки його поезій…”.
