ye.ua
Газ, електроенергія, долар, євро… Все росте в ціні. Тільки й чути у всіх розмовах: чи то у громадському транспорті, чи на кухні, за вечерею.
І лише гривня «падає», а її кількість у наших кишенях не збільшується. Та з кожним холодним днем, підкручуючи кран на котлі, щоб бува не замерзнути, українці розуміють: якщо нічого не змінити, гривень у кишені може не вистачити, щоб забезпечити собі теплу зиму бодай у квартирі. Тим більше з нинішньою ситуацією з газом. Тим більше, якщо ми твердо вирішили прямувати до Європи, а не навпаки. Тим більше, що згідно з угодою про Асоціацію України та Європейським Союзом, ціни на енергоносії однозначно зростуть.
Одна з непрямих вимог за угодою про Асоціацію – лібералізація енергетичних ринків. Зараз ціни на енергоносії у нас встановлює та субсидує держава, тобто якусь частину (від ринкової ціни – авт.) платимо ми, а решту «доплачує» за нас держава.
Зроби собі тепло
Хмельниччина до енергетичної незалежності готується різними методами. У Кам’янці-Подільському, до прикладу, нещодавно відкрили першу в Україні котельню, яка працює на твердих видах палива. В тестовому режимі котельня працювала впродовж місяця та показала гарний результат роботи. Обладнані два котли тепловою потужністю по 0,7 МВт дають змогу обігріти корпуси міської лікарні, які тут розташовані, міську поліклініку, водолікарню та медичне училище.
«Це приклад справжньої енергетичної незалежності. Ми безперечно будемо підтримувати цей проект, адже для роботи котельні використовується не російський газ, а наша рідна українська солома. Сподіваюся, що найближчим часом енергетично незалежним буде не лише Кам’янець-Подільський, а й уся Хмельницька область». – зазначив на відкритті котельні заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Олександр Симчишин.
Однак, в побутових умовах замінити газ на солому поки що майже нереально. До того ж, приготування їжі, підігрів води і опалення житла – це невід’ємна і основна складова витрат на комунальні послуги. Тому ставати енергонезалежними доводиться іншими методами. До речі, економити свого часу вчилися більшість країн, які вступали до Європейської спільноти. Щоправда, всі по-різному.
У Польщі та країнах Балтії, до прикладу, вдалися до «шокової терапії»: в короткий проміжок часу скасували субсидії для населення, а ціни на газ та електроенергію підняли до ринкових, натомість запровадили систему цільової підтримки найбідніших, як ось кредити на утеплення житла. В Угорщині та Словаччині, навпаки, довгий час не наважувались відійти від практики надання субсидій, а ціни на енергоносії для населення були досить помірними. Але й угорці не охоче бралися за утеплення своїх будинків задля економії енергоресурсів.
На думку Дмитра Науменка, аналітика Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», жоден із варіантів не є оптимальним.
«Ні шокове здорожчання енергоносіїв, ні постійне відтермінування не є ефективними стратегіями. Досвід країн ЄС показує, що енергоефективність покращується у тих країнах, де програми з утеплення та модернізації житла підтримують уряди. Умовно кажучи гроші, що їх зараз ми витрачаємо на субсидування цін можна було б витратити на підтримку програм енергоефективності та адресну допомогу найбіднішим. Це до того ж матиме довгостроковий ефект як для індивідуальних споживачів (зменшують свої витрати на енергію), так і для держави (зменшує бюджетний дефіцит) та для енергетичних компаній (більші прибутки дозволяють інвестувати у інфраструктуру та покращувати якість послуг для споживачів)».
В Україні, на державному рівні, поки що, єдиного вирішення питання енергозбереження немає. Але українці розуміють, що «спасіння замерзаючих – справа рук самих замерзаючих». Вкрай слабка теплоізоляція житлових будинків, побудованих у радянські часи, і зношеність систем централізованого опалення змушують нас братися за утеплення свого житла! У боротьбі за комфортну температуру всі засоби хороші: і найсучасніші технології, і старі дідівські способи.
Теплоізоляція склопакетів
З настанням перших холодів ми часто переконуємося, що встановлені в теплий період року склопакети виявилися недостатньо якісними, або ж майстри халатно поставилися до своєї роботи. Крім того, статистика стверджує, що в 70% квартир ще досі стоять старі дерев’яні вікна з одинарним склінням. Єдиний вихід на цьому етапі — як слід утеплитися, використовуючи підручні засоби. Щоб це зробити, достатньо придбати в будь-якому будівельному супермаркеті теплозберігаючу плівку для вікон, а також силіконовий герметик і ущільнювач. Герметик заповнює невидимі щілини, через які у ваше житло просочується холодне повітря. Теплозберігаюча плівка встановлюється на склопакети і перешкоджає витіканню тепла. Зверніть увагу на те, яким боком буде встановлюватися плівка. Якщо переплутаєте, то ефект буде протилежний — тепло буде виходити з житла, і не потрапляти в нього ззовні навіть у сонячну погоду.
Боротьба зі щілинами і протягами
Старі, деформовані віконні рами необхідно скріпити по кутах спеціальними металевими кутниками. Це допоможе зменшити перекоси, і створки стануть закриватися щільніше. Щоб скло стояло щільно, доведеться замінити старі штапики на нові й обробити щілини прозорим силіконовим герметиком. Для закриття щілин між рамою і стіною, а також рамою і підвіконням більше підійде водостійкий акриловий герметик. Щілини можна заклеїти паперовими стрічками, малярським скотчем або медичним пластирем, віконною замазкою або саморобними сумішами з будівельного гіпсу (алебастру) та крейди, навіть закрити смужками бавовняної тканини, густо намиленим господарським милом. Усі ці варіанти якісно справляються з головним завданням – утихомиренням протягів, але погані тим, що з настанням весни досить важко очистити вікна, від слідів утеплення. Більш зручний і ефективний варіант – це сучасні ущільнювачі з різноманітних полімерів (полівінілхлориду, гуми, поролону, поліуретану). Найнадійнішими вважаються гумові матеріали, виготовлені у вигляді трубчастих профілів. Такі ущільнювачі легко вставляються між рамою і створками, щільно закриваючи щілини, і так само легко видаляються до повторного використання. Їх можна підібрати і за кольором, щоб вони не виділялися на фоні вікна.
Утеплюємо стіни
Звичайно ж, хто не встиг цього зробити восени, то доведеться чекати як мінімум весни. Але зробити це варто обов’язково для квартир в старих панельних «хрущовках». Особливо що стосується кутових кімнат. До стіни кріпляться лаги з дерева або оцинкованого профілю, між якими в розпір встановлюється теплоізоляційний матеріал завтовшки не менше 50 мм. Якщо застосовуються паропроникні матеріали (плити або мати з мінеральної вати або скловати), то з боку кімнати утеплювач доведеться закрити кількома шарами пароізоляції (щільної поліетиленової плівки), щоб волога не накопичувалася в товщі матеріалу. Якщо ж використовуються плити пінополістиролу або інших спінених матеріалів, то пароізоляція не потрібна. Вся ця конструкція закривається гіпсокартоном, листом ДВП або ДСП, поверх якого можна проводити будь-яку обробку – фарбувати, клеїти шпалери тощо.
До останньої краплі
Ще одне актуальне завдання – домогтися, щоб радіатори опалення видавали максимум тепла. Перш за все, варто усунути всі ті причини, які можуть знижувати їх тепловіддачу. В жодному разі не слід ховати батареї в декоративні короби, закривати екраном або меблями – це відразу відбирає 15-20% тепла, призначеного квартирі. Варто також враховувати, що радіатор, поміщений у глибоку нішу під підвіконням, віддає тепло приблизно на 10% менше. Крім того, щоб тепло не йшло в стіну, простір за радіатором рекомендують утеплювати шаром теплоізоляційного матеріалу і встановлювати екрани з металевої фольги.
