Новопризначена міністер освіти і науки 29-річна Ганна Новосад на своїй
сторінці у Фейсбуку визначила три головні, на її думку, пріоритети в діяльності
міністерства: ухвалення закону «Про освіту», який, серед іншого, «дає широку
автономію школам та вчителям, а також вводить європейську структуру шкільної
освіти»; широке запровадження інклюзивної освіти, аби дати шанс дітям з
особливими освітніми потребами; інвестиції у шкільну інфраструктуру для
створення «нового і безпечного освітнього середовища».
Тим часом діти, а надто – батьки — з хвилюванням очікують
на початок нового навчального року: які новації та особливості приготувала для
них Нова українська школа?
1.До школи та
дитсадка не дозволятиметься ходити дітям без щеплень. Якщо батьки
принципово відмовляються від щеплень, вони мають право написати заяву на ім’я директора школи
щодо навчання дитини дистанційно чи за індивідуальним графіком.
2.Скасовується
обов’язкова шкільна форма, що була запроваджена у 1996 році. У
батьків щодо цього думки різні. Одні вважають, що ця новація – великий позитив:
ліквідується «зрівнялівка», діти без цього «радянського пережитку» почуваються
вільніше. Інші незадоволені: мовляв, статки у батьків різні, одні вдягатимуть
дітей у дорогі речі, інші – навпаки, отже, діти змалку стикаються з соціальною
нерівністю.
3. Замість
звичайних учнівських квитків
запроваджуються електронні для пільгового проїзду в транспорті (у Києі
– з 1 вересня).Водночас батьки, за
допомогою спеціального транспортного додатку, матимуть змогу стежити за
пересуванням дитини містом. Оформити шкільний електронний квиток можна в
особистому кабінеті киянина, вказавши всі необхідні дані про дитину.
Електронні учнівські квитки виготовляють коштом міського бюджету.
4.Вчителі не
мають права оголошувати оцінки у класі. Можна якимись
загальними фразами висловити думку про відповідь учня, але безпосередньо у
щоденник виставляти оцінку треба лише на перерві чи після уроку, й то
індивідуально.
Важливо, що вчитель не просто оцінює рівень знань учня, а
разом з учнем з’ясовує, в
чому полягає проблема і допомагає її вирішити.
5. У школах не буде «дощок пошани». Адже
кожна дитина талановита: одна – у математиці, інша — у спорті, малюванні чи
танцях.
6. У
шкільних їдальнях з’явиться нове меню.
Зокрема, у київських школах — до кінця
навчального року 2019—2020. Учні матимуть можливість самостійно вибрати, що з’їсти, за «шведським
столом». Меню міститиме кілька видів
овочів, фруктів та напоїв, страви з м’яса та риби, хлібобулочні вироби,
кисломолочні продукти, гарячі перші страви і кілька видів гарнірів.
7. Окремі уроки
зможуть проводити не вчителі, а фахівці з певних організацій культури, спорту
тощо. У такий спосіб
планується компенсувати брак профільних викладачів.
8. Якщо дитина
нерегулярно відвідує школу через хворобу
чи, скажімо, заняття спортом, вона навчатиметься за
спеціальним навчальним планом, який складуть вчителі.
9. Запроваджуються різні форми індивідуального
навчання: домашня освіта, педагогічний
патронаж, екстернат.А для учнів з особливим освітніми потребами
передбачено можливість продовжити навчання на два роки.
10. Учні 1-4
класів повинні вдягати світловідбиваючі жилети у темний час
доби, коли прямують до школи чи зі школи. Уряд (тепер вже колишній) обіцяв, що
жилети будуть індивідуальними і безкоштовними.
Ми ж наголошуємо, що, незалежно від будь-яких новацій,
надважливою місією школи залишається плекання в юних українцях та українках національних
світоглядних цінностей і виховання справжніх громадян, патріотів рідної країни.
Вітаючи з початком нового навчального року, зичимо
українським школі та школярам, аби він був успішним, цікавим і щедрим на
відкриття.
«Рідна країна»
