Цей день в історії Хмельниччини: 26 лютого

26 Лютого 2020 11:19

26 лютого 2015 року Хмельниччина прощалася з Героєм, загиблим у російсько-українській війні, – шепетівчанином Ярослав Кревогубцем, який брав участь у антитерористичній операції в складі 95-ї окремої аеромобільної бригади та загинув 22 лютого під Донецьком.

Цього ж дня, 26 лютого, у селі Микулин Полонського району в останню путь провели бійця сьомої окремої автомобільно-санітарної роти військової частини №2581 Збройних Сил України Михайла Балюка. Він загинув 9 лютого під Дебальцевим.

26 лютого 20015 року Президент України Петро Порошенко посмертно відзначив майора Юрія Барана з села Добрин Ізяславського району та молодшого сержанта Сергія Оврашка із села Косіків Шепетівського району. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України майора Юрія Барана нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, а молодшого сержанта Сергія Оврашка – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Цього дня в 2014 році у Хмельницькому знесли пам’ятник Володимиру Затонському. Ініціатори підігнали трактор, накинули мотузку на монумент та звалили його додолу. За два дні то цього, на вшанування пам’яті загиблих під час Революції Гідності, Хмельницька міська рада підготувала проект рішення «Про увіковічення пам’яті Героїв Майдану». Документом передбачено було перейменувати вулицю Театральну на Героїв Майдану та встановити пам’ятник Героям Майдану на місці, де стояв пам’ятник Володимиру Затонському.

Також у 2014 році 26 лютого на сесію Хмельницької обласної ради винесли рішення про декомунізацію Хмельницької області. Проте, як виявилося, боротися із радянщиною повинні були ще з 2009 року згідно з указом Президента України №432 від 12 червня 2009 року, яким зобов’язано місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування вжити заходи щодо демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, які присвячені особам причетних до організації та здійснення Голодоморів та політичних репресій в Україні.

26 лютого 1946 року на Нюрнберзькому процесі над нацистськими злочинцями як свідок виступив кам’янчанин Євген Олександрович Ківільша – невдовзі довголітній (у 1946—1981 роках) завідувач ЛОР-відділення Кам’янець-Подільської міської лікарні. Він був одним зі свідків нелюдської сваволі фашистів над військовополоненими. Потрапивши важкопораненим у полон, він утримувався в Раківському концтаборі Проскурова (нині Хмельницький) для військовополонених. У таборі Ківільша працював у хірургічному відділені табірного «лазарету», тому на власні очі бачив трагедію знищення фашистами бтисяч полонених, замучених голодом, холодом, важкими хворобами, катуванням, злочинними медичними дослідами. Від травня 1946 року Євген Ківільша працював у Кам’янець-Подільській міській лікарні, де організував спеціалізоване відділення вуха, горла, носа й завідував ним 35 років. Понад десять років керував науковим товариством лікарів міста. У Кам’янці-Подільському на Руських фільварках одному з провулків надано ім’я Ківільші.2

6 лютого 1944 року в Кам’янці-Подільському народився Володимир Олександрович Капличний — футболіст, майстер спорту міжнародного класу, почесний громадянин Кам’янця-Подільського. Чемпіон СРСР 1970 року, віце-чемпіон Європи 1972 року, бронзовий призер Олімпійських ігор 1972 року. Якийсь час Володимир Капличний працював зі збірною українських інвалідів-ампутантів. Під його керівництвом вони стали третіми на чемпіонаті світу. У 2011 році Капличному Володимиру Олександровичу було присвоєно звання “Почесний громадянин міста Кам’янець-Подільского”. Похоронений футболіст в Києві.

26 лютого 1935 року Красилівський район був зареєстрований, як окремий. З 9 лютого 1931 року до лютого 1935 року район був приєднаний до Антонінського району. У 1959 році до складу Красилівського району ввійшло 14 поселень ліквідованого Базалійського району, а в 1963 році Красилівський район розширив свою територію майже у 3 рази за рахунок населених пунктів розформованих Антонінського, Ружичанського, Чорноострівського районів. Остаточно сформувалась територія сучасного району в ході адміністративно-територіальної реформи у 1965 році.

В цей день у 1921 році Кам’янець-Подільський державний університет перетворили на два самостійні інститути – сільськогосподарський і народної освіти. Таке рішення ухвалила Колегія Укрголовпросвіти. Нині це Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка та Подільський державний аграрно-технічний університет.

У 2018 році цього дня стало відомо що в АТО загинув наш земляк Олександр Казміров. 21-річний військовий з Старосинявського району, який підірвався на міні у зоні АТО, вісім днів перебував у комі в реанімації Харківського госпіталю. 26 лютого серце Олександра Казмірова перестало битися.

Ірина ОЛІЙНИК, Юна МІТРАШКО

Джерело: ye.ua