Дозвілля

Відберіть у народу все – і він усе зможе повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше уже не створить її. Костянтин Ушинський

«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». Михайло Булгаков

«Я свою душу пустив у душу народу, і там почорнів з розпуки…» Василь Стефаник

«Земля, як хороша молода дівчина, сором'язливо спускала з свого тіла димчату сорочку ночі і відкривала своє пишне лоно. Сонце обливало його рожевим світом, цілувало тисячами своїх гарячих іскорок, гріло-пестило теплом свого проміння… Прокинулось усе.» Панас Мирний

Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас. Ліна Костенко

Живі борються… А живі лише ті, чиї серця віддані піднесеній мрії. Віктор Гюго У народі 8 травня, на Марка-ключника, спостерігали за погодою і казали: «У день Марка небо ярке – на вулиці парко, а бабі в хаті жарко». Апостола Марка вважали повелителем весняних дощів. Говорили про те, що, якщо в травні дощ піде хоча б три дні, то можна очікувати багатого […]

І пахли квіти, зеленіли трави, Кульбабки жовті виростали скрізь. Ступали всі у Квітні, чи у Травні – Туди, де зовсім не бувало сліз. Юрій Титов

«Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона» Олександр Олесь

«Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Тільки камінь має. Як ту мову мож забути ? Котрою учила Нас всіх ненька говорити Ненька наша мила ?» Сидір Воробкевич

«Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки, Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки». Максим Рильський