Цікаво

У народі 12 лютого називається днем Трьох святих. Цього дня колись заборонялося прясти, аби протягом року не було наривів, а ще спостерігали за погодою. Якщо у ніч на 12 лютого Місяць червонуватий – на великий вітер. Якщо ж удень вітер сильний – до вологого року.

У народі цей день називали Єфрем Вітродуй. Люди боялись вітру 10 лютого, оскільки він передвіщав сире, холодне літо. Тому і говорили: «Не до добра літнього Єфремів вітер».

У народі 9 лютого відзначається перенесення мощів святителя Івана Златоуста із м. Коман в м. Константинополь. Незважаючи на те, що цей місяць вважається найхолоднішим, у цей день траплялась відлига. Але була вона недовгою.

У народі в цей день колись передбачати погоду нашим пращурам допомагали миші: якщо на Ксенофонта вони вилазять з-під снігу, слід чекати відлиги.

У народі 7 лютого спостерігали за погодою, адже який день на Григорія Богослова зранку до півдня, така буде перша половина зими, а з півдня до вечора – віщує другу її половину.

У народі 5 лютого відзначали Свято Місяця, і за його появою та грою передбачали погоду на наступні чотири тижня.

Для створення святкової атмосфери для закоханих 14 лютого їздитиме тролейбус, прикрашений серцями.

У дохристиянські часи з 3 лютого і протягом тижня вшановували одного з найвпливовіших для давніх українців Бога — Велеса (Волоса), покровителя свійських тварин.

У народі цей день називали «Юхимкині заметілі». По заметілях наші пращури передбачали погоду на найближче майбутнє.

До прийняття християнства останній місяць зими завершував у нас річний цикл. Адже новий рік наші предки відзначали у перші дні весни. Це ж стосувалося і давніх римлян, тому у них назва третього місяця зими у перекладі означала «очищення» (фебруаріс).