Цікаво

У народі цей день називали Антон Перезимній — саме 30 січня вважалось серединою зими. Тривалість світлового дня збільшується вже майже на годину.

У церковному календарі 29 січня співпадає з поклонінням чесним оковам апостола Петра. Це свято встановлене на честь події, описаної у книзі Діяння апостолів (12, 1—11).

У народі 28 січня називали Павлів день. Традиційно, цей день вважався не дуже щасливим. Якщо людина народжувалася 28 січня, то, зазвичай, її намагалися одягати у одяг із льону та клали пучечок льону під подушку — щоб відвести погані сни. Льон тут використовувався як оберіг.

27 січня у дохристиянські часи наші пращури молилися до Бога, що пробуджує природу, Ярила-Сонця та просили сил, аби відігнати темряву і закликати весну.

26-го січня у дохристиянські часи наші пращури вшановували Стрибога, або Позвізда, Бога вітрів. За напрямком вітру в цей день передбачали погоду на весну: північний вітер мав принести холод, південний – тепло, західний – дощі, а східний – гарну ясну погоду.

У народі 25-го січня вітають жінок на ім’я Тетяна. Походження цього свята має декілька версій, і однією з них є історія про великомученицю, на честь якої і відзначається Тетянин день.

У народі про цей період січня говорили так: «Росте день у січні — росте і холод», що вказувало на наближення місяця лютого, який вважався найхолоднішим місяцем зими.

У народі 21-ше січня називається днем Опанаса, Пів–Івана, або останнім Різдвяним днем. Його святкують переважно жінки, бо кажуть, що “Пів-Івана полоще ложки”. Цей день ще називали “виряджанням” або “проганянням свят”.

За церковним календарем 20 січня відзначають Післясвято Богоявлення та Собор Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна.

За церковним календарем 19 січня відзначають Богоявлення Господнє, хрещення Ісуса Христа і освячують воду.