Цікаво

«Добридень же, новий годе, В торішній свитині! Що ти несеш в Україну В латаній торбині?» Тарас Шевченко За церковним календарем 16 січня вшановують пророка Малахія і мученика Гордія. Малахія називали «печаткою пророків», тому що він був останнім із них. У своїй книзі пророцтв він урочисто провіщав прихід Месії, перед яким мав з’явитися проповідник Іоанн Хреститель. За народним повір’ями, лише у цей день можна напоумити людину, яка страждає від меланхолії. І якщо […]

«Не цураймося своєї мови… Цуратися мови – то цуратися народу… Хто зраджує й кидає свою рідну мову та переходить на чужу, той легко зрадить і батьківській вірі, і церкві, і зрештою стане безвірним та бездушним перекидьком.» Іван Огієнко У народі 14 січня колись говорили «Старий рік у ноги – Новий у пороги». І тому з цим днем було пов’язано […]

«Нащо даремнії скорботи? Назад нема нам вороття! Берімось краще до роботи, Змагаймось за нове життя!» Леся Українка У народі 10 січня ходили на Красну Гірку (місця поклоніння Богам), зав’язували на кілку стрічку і загадували бажання. Також спостерігали за погодою. Якщо на скиртах хліба іній – до дощового літа. За церковним календарем 10 січня вшановують мучеників 20 000, що в Нікомидії були спалені: Гликерія, пресвітера, Зинона, Феофіла, диякона, Дорофея, Мардонія, […]

(Аудіопроєкти «Рідної країни»). Фонд «Рідна країна» — одна  з небагатьох благодійних організацій, які створені не «під вибори», не для чиєїсь самореклами, а для збереження і примноження українських культурних набутків, захисту історичних пам’яток, зрештою, формування україноцентричного світобачення і світосприйняття. Фонд на чолі зі своїм засновником Миколою Томенком невтомно будує Український Світ, показуючи на власному прикладі, що успішні й популярні ідеї можна втілювати без жодної бюджетної копійки. […]

Найстрашніше – проґавити прекрасне!» Сергій Параджанов В останній, третій день святкування Різдва Христового – 9 січня – у народі вшановували апостола Стефана. За багаторічними спостереженнями, цей день повинен бути морозний, а тому казали: «Прийшов Степан – на ньому червоний жупан». Святкували цей день, як і попередні, – намагалися не працювати, можна було виконувати лише найнеобхіднішу роботу. А взагалі, починаючи від […]

«Без вітру не родить жито, Без вітру вода не шумить. Без мрії не можна жити, Не можна нікого любить.» Микола Сом У народі 5 січня уже розпочиналась активна підготовка до Різдвяних свят: прийнято було прибирати будинок і готувати кутю. Наші пращури за погодою цього дня передбачали погоду листопада. Для цього дня характерна вітряна погода, тому в минулі часи говорили: «Прийшов Федул, вітер подув», що вказувало […]

«Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому їй не шкодити». Григорій Сковорода У народі 3 січня спостерігали за погодою, бо по ній можна передбачити, яким буде вересень – теплим або холодним. Червоне сонце на сході віщує заметіль. Якщо цього дня багато снігу, то можна очікувати хороший урожай хліба, […]

«Ой, колядо-колядине! Ішла полем господиня, З торби жито брала, Ниви засівала: Вроди, Боже, жито На довгії літа, На щастя родині І всій Україні!» Катерина Перелісна У народі 2 січня вшановується пам’ять святого Ігнатія Богоносця. Погода цього дня вказує, яким буде серпень. Наші пращури помітили: наскільки сильний мороз, настільки буде спекотно влітку. А якщо є іній на деревах, то погода найближчими днями буде ясною. У минулі […]

«Минуло всім, але не всім минулось». Євген Плужник У народі 27 грудня підмічали: якщо сонце ясне променисте – Новоріччя буде морозним; якщо ж ховається за хмари, під Новий рік буде хмарно і відлигне. За церковним календарем 27 грудня вшановують мучеників Фірса, Левкія і Калиника, а також мучеників Филимона, Аполлонія, Аріана і Феотиха. 27 грудня – День пам’яті Мелетія Смотрицького. Світське ім’я – Максим Герасимович, – […]

Частина архіву Музею Ханенків у різні часи була втрачена. Однак спадщина, яка дійшла до нас, дає можливість фахівцям влаштовувати унікальні виставки Музейні архіви, як і архіви загалом  – це дещо особливе, це місце для дослідників, де можна на основі єдиного документа чи фрагмента зробити справжнє відкриття, або ж підтвердити чи спростувати певну гіпотезу. Це місце, […]