Місцеві новини

У працях науковців і краєзнавців цей день згадується, як день відкриття у Кам’янці-Подільському чоловічої гімназії. А почалось все у 1831 році, коли на педагогічній раді професор Харківського університету пан Архангельський зачитав імператорський указ про закриття Вінницької гімназії і переведення її до Кам’янця-Подільського. Таким чином гімназію у Кам’янці відкрили 13 січня 1833 року. Її першим директором […]

10 січня 1942 року в селі Хоросток Славутського району народився письменник Микола Антонович Мачківський. Його родина пройшла через голодомор, репресії та війну. Зокрема, його батько загинув у нацистському концентраційному таборі. Микола Мачківський у 1968 році закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Опісля працював редактором у низці газет Поділля. Микола Антонович є автором […]

У 1877 році, 9 січня в Кам’янці-Подільському відкрито один із найстаріших медичних навчальних закладів України — повивальну школу (28 грудня 1876 року за старим стилем). До речі, тоді на всю величезну Російську імперію існувало лише 25 повивальних шкіл. З українських міст, крім Кам’янця-Подільського, такі школи мали тільки Харків, Херсон і Чернігів. Так, у 1876 році […]

Добудова двох енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції, яка розташована в Нетішині, в рамках проєкту енергоміст «Україна-ЄС», що передбачає видачу потужності з блоку №2 ХАЕС в енергосистему ЄС, не реалізується через відсутність попиту на атомну електроенергію у європейських споживачів. Про це заявив міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель, повідомляє «Інтерфкас-Україна». «Проблема в тому, що […]

5 січня 1561 року нащадки Івана Лабунського продали село Колищенці князю Костянтину-Василю Острозькому. Так почалась історія міста Старокостянтинів. На території сучасного Старокостянтинова у XVI столітті розташовувалось село Колищенець, яке належало Івану Лабунському. У 1561 році, нащадки Лабунського, продають частину поселення князю Костянтину Острозькому за п’ять тисяч кіп литовських грошей. Відкупивши частину села, Костянтин Острозький у […]

23 грудня 1938 року президія Проскурівської міськради вирішила закрити Покровську цвинтарну церкву. До наших днів вона не збереглась, проте зараз на її місці височіє Свято-Покровський кафедральний собор (поблизу перехрестя вулиці Володимирської та Кам’янецької). А в 1824 році згідно з генеральним планом забудови Проскурова частина території, де зараз знаходиться собор, була відведена під християнський цвинтар. Приблизно […]

18 грудня 1390 року датується перша письмова згадка про місто Заслав (нині Ізяслав). Походить вона з правового акту яким підтверджується володіння містом князеві Федору Острозькому. Прикро, що оригінал цього документа до наших днів не зберігся, зате є його затверджена копія 1544 року. Заславщина або як її тоді називали Заславське князівство було у володінні князів Заславських. […]

Ікону святого Миколая передали митники до фондів Державного історико-культурного заповідника «Межибіж». За повідомленням Галицької митниці Держмитслужби, загалом працівники установи передали в культурні заклади України 19 предметів, які вилучили під час незаконного перевезення через кордон. Тож, окрім заповідника «Межибіж», на Хмельниччині експонати також отримав і Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець». А саме – одинадцять монет різного номіналу, […]

17 грудня 1937 року Проскурівська міська рада затвердила «Генеральний проєкт реконструкції м. Проскурова». Його розробили архітектори та інженери харківського державного інституту проєктування міст («Діпромісто»). Головна увага проєкту була спрямована на повну реконструкцію центральної частини міста, де повинна була зникнути одноповерхова забудова. Прибузькі єврейські квартали взагалі пропонувалось знести та зробити на їх місті відпочинкову зелену зону. […]

16 грудня 2016 року будинок музею Миколи Островського внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Літературно-меморіальний музей Миколи Островського в Шепетівці відкрито 22 грудня 1946 року в приміщенні теперішнього краєзнавчого відділу музею. В радянські часи тисячі людей їхали до Шепетівки, щоб побувати в музеї письменника. Невеличке приміщення не могло вмістити потік відвідувачів. У 1969 році […]