Область

Після завершення реставрації палацового комплексу Меджибізької фортеці, почнеться процес його музеєфікації. Експозицію планують розмітити й у підземеллі палацу. Керівництво Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» розповіло кореспондентам сайту «Є» про концепцію музеєфікації та труднощі цього процесу. За словами заступника директора історико-культурного заповідника «Межибіж» Ігоря Западенка, під музеєфікацію підпадають два наземні поверхи палацу та один підземний. Наразі вже […]

10 жовтня 1819 року в містечку Меджибіж Летичівському повіту Подільської губернії відкрито перший музей. Розташувався він у стінах Меджибізької фортеці, при повітовому шляхетському училищі. За словами, краєзнавця Ігоря Западенка, для влаштування цього навчального закладу, який невдовзі встав до ряду найкращих, власник Меджибожа і приятель науки князь Адам Єжи Чарторийський передав у довічне користування належний йому […]

9 жовтня 1814 року створено Подільську губернську гімназію. В майбутню гімназію реорганізували школу у Вінниці, яка з 1804 року діяла на правах Подільської гімназії. У зв’язку з польським повстанням її вирішено перевести до Кам’янця-Подільського, де й відкрито 1 січня 1833 року. Але вона і далі була польською, тож вчилися в гімназії здебільшого діти католиків. В […]

8 жовтня 1800 року проскурівський повітовий землемір Дятлов закінчив складання одного з найдавніших з відомих планів міста Проскурова. Згідно з планом, через місто проходило два поштових шляхи на Кам’янець та Летичів, було 2 християнських та 2 єврейських кладовища, соборна дерев’яна церква, єврейська школа, млин, торгові лавки, нові кам’яні лавки, казенна кам’яна будова (скарбниця), великий став […]

У 1990 році 7 жовтня на колишньому хуторі Загальського відкрито пам’ятний знак жертвам сталінських репресій.Розташований хутір у східній частині села Кам’янка Кам’янець-Подільського району. До 1933 року він належав громадянину Загальському, а потім його забрало державне політичне управління при НКВС та перетворило в криваву катівню. Це було в період масових розстрілів українців в 1936-1938 роках. Приблизно […]

Сьогодні, 5 жовтня, пройшла позачергова сесія Хмельницької обласної ради. Єдиним питанням порядку денного стало звернення до президента Володимира Зеленського та Верховної ради України щодо недопущення реалізації «формули Штайнмаєра». Сесія пройшла на диво швидко та без додаткових обговорень. Пленарне засідання органу місцевого самоврядування очолила перший заступник голови Хмельницької обласної ради Неоніла Андрійчук, розпорядженням якої напередодні була […]

4 жовтня, у Хмельницькому стартуєвсеукраїнський фестиваль перекладу «Translatorium». Захід в обласному центрі проходитиме третій рік поспіль, проте досі він залишається єдиним в Україні, який присвячений саме художньому перекладу. Напередодні, організатори та учасники розповіли про особливості «Translatorium-2019». Концепція цьогорічного фестивалю – співпраця, як спосіб творчого процесу. За словами координаторки заходу Тетяни Родіонової, на відвідувачів фестивалю очікують нові […]

4 жовтня 1778 року Станіслав Раймунд Єзерський провів обряд коронації ікони Летичівської Богородиці. З того часу Летичівська ікона на довгі роки стала оберегом для вірян Поділля. Потрапила вона до містечка у 1606 році, її привезли домініканські монахи з Ватикану. Рятуючи святиню від рук більшовиків, 1920 року її вивезли до Польщі. У роки незалежності до Летичева […]

У Камянці-Подільському 3 жовтня 1846 року викладач міської гімназії Петро Чуйкевич записав до альбому Тараса Григоровича три народні пісні: “Пливе щука з Кременчука”, “Зійшла зоря із вечора”, “Ой, Кармелюче, по світу ходиш”. У місті Тарас Шевченко пробув не більше як тиждень. Прибув за розпорядженням Київського, Подільського та Волинського генерал-губернатора для збору відомостей про історичні пам’ятки, […]

15 лютого 1919 року в Проскурові (нині Хмельницький) відбулась кривава подія, яка отримала назву Проскурівський погром. Сучасні історики відносять його до особливо кривавих актів насильства часів Української революції. Тоді, як свідчать історичні джерела, вояки армії Української Народної Республіки, очолювані отаманом Іваном Семесенком, влаштували різанину місцевих євреїв, у якій за два дні загинуло 1063 особи. Аби […]